Міхоелс Соломон Михайлович
Визначення і загальна характеристика
МІХО́ЕЛС Соломон Михайлович (справж. — Вовсі Шломо; 04(16). 03. 1890, м. Двінськ, нині Дауґавпілс, Латвія — 13. 01. 1948, Мінськ) — актор, режисер, громадський діяч. Народний артист СРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. комерц. інституті (1911–15), на юрид. факультеті Петрогр. університету (нині С.-Петербург, 1915–18). Від 1918 — арт. Євр. театр. студії ім. О. Грановського у Петрограді (від 1920 — у Москві). Від 1929 — худож. кер. Держ. євр. театру (Москва). 1928 гастролював разом із трупою театру в Німеччині, Франції, Бельгії, Австрії. Викладав в училищі при Моск. євр. театрі: від 1941 — проф. Під час 2-ї світової війни керував Євр. антифашист. комітетом. Від 1948 — у Мінську, де, за офіц. версією, загинув в автомоб. катастрофі (за деякими даними, вбитий за наказом Й. Сталіна). Образи, створені М., вирізнялися психол. ґротеском і знаковою змістовністю жестуальної партитури. Реж. манері М. були притаманні парадоксальність, особлива увага до стихії нац. життя, експеримент із соц. масками та різножанр. естетиками, схильність до театру філос. змісту.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Старий єврей («Гріх» Ш. Аша), Менахем-Мендель, реб Алтер, Шимеле («Агенти», «Мазлтов», «200.000» за Шолом-Алейхемом), Гоцмах («Чаклунка» за А. Ґольдфаденом), Веніамін («Подорож Веніаміна III» за М. Мойхер-Сфоримом), Король Лір (однойм. трагедія В. Шекспіра за режисурою Леся Курбаса); у кіно — Менахем Мендель («Єврейське щастя», 1925), Цар Беккер («Повернення Нейтана Беккера», 1932), Провідник («Місячний камінь», 1935), Глядач у цирку («Цирк», 1936), Якобі («Сім’я Оппенгейм», 1938). Вистави: «Чотири дні» М. Даніеля (1931), «Спец» І. Добрушина, І. Нусинова (1932), «Міра строгості» Д. Бергельсона (1933), «Розбійник Бойтре» М. Кульбака (1936), «Суламиф» за А. Гольдфаденом (1937), «Тев’є-молочник» (1938), «Блукаючі зірки» (1941) за Шолом-Алейхемом, «Бенкет» П. Маркіша (1939), «Фрейлехс» З. Шнесера (1946).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
