Міцкевич Мечислав Казимирович
МІЦКЕ́ВИЧ Мечислав Казимирович (26. 02. 1879, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. — до липня 1939) — політичний діяч. Закін. гімназію в Кам’янці-Подільському, вивчав право в Києві та Одесі. Отримав направлення на роботу до Одеси, згодом переїхав до Києва, де працював адвокатом. Водночас був одним із лідерів Польс. нац.-демократ. централу. У липні 1917 признач. товаришем (заст.) ген. секр. міжнац. справ УЦР (польс. відділ), у листопаді того ж року подав у відставку після проголошення ІІІ Універсалу УЦР. Від поч. січня 1918 — ген. секр., згодом — Міністр польс. справ УНР (від 25 січня до 28 квітня). Від травня 1919 — співроб. цивіл. уряду сх. земель Війська Польського; від 1922 — перший польс. воєвода Волині. 1923 завершив політ. кар’єру. Подальша доля невідома.
Рекомендована література
- Гай-Нижник П., Потапенко М. Ставлення польського революційного руху в Наддніпрянській Україні до питання самостійності УНР (1917–1918 рр.) // Шляхи становлення незалежності Польщі і України: минуле, сучасне, майбутнє: Мат. 5-ї Міжнар. наук. конф., 15–16 листоп. 2008. Ж., 2009.
Завантажити статтю
Людина 
