Мішалов Віктор Юрійович
МІША́ЛОВ Віктор Юрійович (псевд. — В. Мізинець; 04. 04. 1960, м. Сідней, Австралія) — бандурист, композитор, педагог. Син Людмили, онук Марка Мішалова. Канд. мистецтвознавства (2009). Заслужений артист України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. муз. факультет Сідней. університету (1984), факультет нар. інструментів Київ. консерваторії (1985; кл. бандури С. Баштана, вокалу — М. Єгоричевої, М. Кондратюка), Сідней. пед. інститут (1986), аспірантуру при Харків. академії культури (2008). Гри на бандурі навч. у П. Деряжного та Г. Бажула, брав приватні уроки у Г. Ткаченка. Працював викладачем у школах Австралії та Канади. Від 1988 — соліст і концертмейстер Капели бандуристів ім. Т. Шевченка (м. Детройт, шт. Мічиґан, США), водночас співзасн. 1-го укр.-канад. підприємства «Кобза», яке спеціалізувалося на муз. та культур. діяльності; чл. редколегії ж. «Бандура» (Нью-Йорк); 1991 засн. і очолив Канад. капелу бандуристів. Мешкає в Торонто (провінція Онтаріо, Канада). Володіє бандурами різних типів. Активно концертує як соліст та в складі ансамблів. М. один з перших відтворив та популяризує композиції для бандури Г. Хоткевича, здійснив перевидання його муз. та істор.-метод. творів. У репертуарі — думи, істор. пісні, канти й псалми, академ. твори для бандури, обробки нар. пісень, власні твори, перекладення для бандури естрад. композицій. Автор обробок для бандури та ансамблю бандуристів, муз.-істор. статей про кобзарство. Уперше виконав твори для бандури амер. композитора укр. походження Ю. Олійника. Має записи на платівках, касетах, компакт-дисках. Серед учнів — Б. Остапенко, Б. Шутка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — Рапсодія на нар. теми (1985), «Слов’янський танець» (1986); для камерно-інструм. ансамблю — Струнне тріо (1977), Струн. квартет (1983), сонати для скрипки і фортепіано, для фортепіано (обидві — 1984); Елегія пам’яті В. Шевчука для струн. тріо (2007); для бандури — «Веснянка» (1977), «Українська рапсодія» (1981), «Кримська фантазія» (1983), 24 етюди для бандури харків. способу (1984), «Карпатська рапсодія» (1988), «Різдвяна фантазія» (1991), «Бахчисарайський фонтан» (1998); хори; солоспіви.
- Основні праці
- Видатний будівничий бандурного мистецтва — Гнат Хоткевич. Сідней, 1983; Українські кобзарі-бандуристи. Сідней, 1986 (співавт.); Українські кобзарські думи. Сідней, 1990 (співавт.); Харківська бандура — культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті. Х.; Торонто, 2013; До проблеми звукоряду та строю народної бандури // Традиц. бандура: минуле, сучасне, майбутнє: Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. 18–19 червня 2016. Х., 2016.
Рекомендована література
- Литвин М. Струни золотії. К., 1994;
- Кравченко П. Віктор Мішалов — бандурист // Альм. укр. життя в Австралії. Сідней, 1994;
- Музиченко Я. Бандурист із-за океану // Україна молода. 2010, 12 листоп.;
- Дутчак В. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя ХХ — початку ХХІ ст. Ів.-Ф., 2013.
Завантажити статтю
Людина 
