Мішурін Олексій Олександрович
МІШУ́РІН Олексій Олександрович (30. 03. 1912, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 17. 10. 1982, Київ) — режисер, оператор. Батько М. Ладо. Член СКУ. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Закін. Київ. інститут кінематографії (1936; викл. Д. Демуцький, Ю. Єкельчик, О. Панкратьєв). 1932–37 працював на Київ. кінофабриці; 1939–41 та 1945–56 — оператор, 1956–82 — реж. Київ. кіностудії худож. фільмів; 1941–45 — оператор Ашґабат. кіностудії. Оператор кінострічок: «Макар Нечай» (1939, реж. В. Шмідтгоф-Лебедєв, Київ. кіностудія худож. фільмів), «Чарівний кристал» (1944, реж. М. Атаханов, А. Народицький, Ашґабат. кіностудія), «В далекому плаванні» (1945, реж. В. Браун), «Свято народних талантів» (1950, реж. І. Аненський, Я. Авдієнко, М. Слуцький), «Щедре літо» (1951, реж. Б. Барнет), «Концерт майстрів українського мистецтва» (1952, реж. В. Браун, В. Лапокниш), «Максимка» (1953, реж. В. Браун), «Запорожець за Дунаєм» (1954, реж. В. Лапокниш), «Богатир іде в Марто» (1955, реж. Є. Брюнчугін, С. Навроцький), «Мати» (1956, реж. М. Донськой), «Ця тверда земля» (1966, реж. В. Луговський), «Серце Бонівура» (1967, 4 серії, реж. М. Орлов; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів), «Ніч перед світанком» (1969, 6 серій, «Укртелефільм», реж. А. Слісаренко). Реж. фільмів: «Пісні над Дніпром» (співавт.; 1957), «Літа молоді» (1958), «Рятуйте наші душі (SОS)» (1959), «На крилах пісні» (співавт.; 1960), «Королева бензоколонки» (співавт.; 1963), «Зірка балету» (1965), «Абітурієнтка» (1973), «Переходимо до кохання» (співавт.; 1976), «Від і до» (співавт.; 1976), «Дипломати мимоволі» (1978; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів).
Літ.: Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. Вып. 3; Безручко О. Мішурін Олексій Олександрович // Невідомий Довженко. К., 2008; Його ж. Мішурін Олексій Олександрович // Архівна спадщина О. Довженка. К., 2012. Т. 7.
О. В. Безручко
Рекомендована література
- Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. Вып. 3;
- Безручко О. Мішурін Олексій Олександрович // Невідомий Довженко. К., 2008;
- Його ж. Мішурін Олексій Олександрович // Архівна спадщина О. Довженка. К., 2012. Т. 7.