Міщенко Катерина Олексіївна
Визначення і загальна характеристика
МІ́ЩЕНКО Катерина Олексіївна (Васильчук; 29. 03. 1956, с. Русанів Бровар. р-ну Київ. обл.) — поетеса, журналістка. Член НСПУ (1995). Літ. премії ім. Д. Загула (2001), ім. С. Воробкевича (2011). Закін. Київський університет (1978). Учителювала; працювала у Чернів. обл. організації Товариства охорони пам’яток історії та культури, гол. ред. видавництва «Місто» (Чернівці). Перші поет. спроби М. належать до 10-річ. віку, в 14 р. почала друкуватися у місц. пресі. Навч. у літ. студії «Кобза» (кер. В. Забаштанський). Для поезії М. притаманне заглиблення у влас. «оголений світ», де образи народжуються у підсвідомості, синтезуються у свідомості, оформлюються розумом і досвідом. У віршах вона сповідується про найдорожче — життя, найголовніше — любов, найболючіше — розчарування. Поезія М. тонка до філігранності, покрита таємничим флером жіночності. Пише переважно верлібри, в яких спостерігається філос. усвідомлення реальності, персоніфікація міфол. понять, орган. зв’язок із традиціями укр. культури. Авторка низки публікацій у вітчизн. і зарубіж. періодиці, зокрема ж. «Дукля» (Словаччина), місячнику «Наш голос» (Румунія). Окремі твори перекладені румун., нім., литов., рос. мовами. За творами М. підготовлені теле- та радіопередачі: «Молюся сонцю і любові», «Іду по межі», «Факсиміле», «Поет на межі тисячоліть» (2002–10).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Улітку, в кінці зорепаду. К., 1993; Профіль сльози. Чц., 1996; Завія медів. Чц., 2001.