МІ́ЩЕНКО Федір Герасимович (06(18). 02. 1848, м. Прилуки Полтав. губ., нині Черніг. обл. — 28. 10(10. 11). 1906, Київ) — мово­знавець, історик. Професор (1889), член-кореспондент С.-Пе­тербур. АН (1895). Член Істор. товариства Нестора-літописця (1874). Почес. чл. С.-Пе­тербур. товариства класич. філології та педагогіки (1900). Закін. Київ. гімназію (1866), істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1870). Історією античності захопився під впливом проф. грец. філології І. Нейкірха та проф. лат. філології О. Дел­лена і В. Модестова. Після захисту канд. дис. «Фиванская трилогия Софокла» (1872) залишився працювати в Університеті приват-доцент (до 1884). У 1874 захистив магістер. дис. «Отношение трагедий Софокла к современ­ному поэту действительной жизни в Афинах». Брав участь у діяльності «Старої громади», ви­ступав за право українського народу на нац. культуру та мову. 1875–77 — у наук. від­ряджен­ні в Італії, Німеч­чині, Франції (багато працював над рукопис. текс­тами антич. творів). 1881 захистив доктор. дис. «Опытъ по исторіи рационализма въ Древней Греціи». 1889–1903 — проф. Казан. університету (Росія). Водночас від 1890 — ред. зб. «Ученыя записки Казанскаго университета», від 1896 — голова Казан. товариства археології, історії та етно­графії. Делегат 10-го (Риґа, 1896) та 11-го (Київ, 1899) археол. зʼ­їздів. Досліджував історію Греції та грец. літ-ри. Вперше зробив наук. пере­клад російською мовою праць Геродота, Страбона, Фукідіда, Полібія, Демосфена. М. високо оцінював античну спадщину, звертав увагу на вдосконале­н­ня й зміни в різних філос. системах, зʼясовував умови сусп. життя досліджув. епохи. Опублікував стат­ті й роз­відки у вид. «Кіевские университетскія извѣстія», «Журналъ Министерства народнаго просвѣщенія», «Ученые записки Казанскаго университета», «Филологическое обозрѣніе», «Рус­ская мысль», «Кіевская старина» (1888 — чл. її редколегії), «Энциклопедическій словарь Брокгауза и Ефрона».