Мобілізація промисловості в Україні на поч. 20 ст.
Визначення і загальна характеристика
МОБІЛІЗА́ЦІЯ ПРОМИСЛО́ВОСТІ В УКРАЇ́НІ НА ПОЧА́ТКУ 20 ст. — перебудова економіки та керівних інститутів з метою забезпечення потреб війни. Мобілізація промисловості (М. п.) тісно пов’язана з мілітаризацією (див. Мілітаризм), евакуацією, індустріалізацією, концентрацією, монополізацією, держ. регулюванням вироб. потужностей. 1905–07, у ході рос.-япон. війни 1904–05 та деякий час після її закінчення, було проведено частк. мобілізацію казен. підприємств і низки суднобуд. заводів, розташ. на укр. землях («Белліно-Фендеріх» в Одесі, Миколаївського суднобудівного заводу та ін.). Під час 1-ї світової війни М. п. проводили на значно вищому рівні. Уже 1 жовтня 1914 під контроль уряду Рос. імперії взято ф-ки стратег. характеру. Організов. у травні 1915 Особл. нарада з оборони мала своїх представників у м. Катеринослав (нині Дніпро), Керч (нині АР Крим), Чернігові, Херсоні, Полтаві; Особл. нарада щодо палива — комісію в Харкові та бюро в Одесі. Тоді ж на найбільші підприємства прибули постійні інспектори військ. мін-ва Рос. імперії. Мідь, латунь, криця, свинець оголошено забороненими для експорту стратег. товарами, що змінило умови функціонування металург. заводів Катеринославщини. Складовою частиною М. п. стали таксування цін та реквізиції (торкнулися всіх цукрово-рафінад. заводів Київщини), запровадження сірник., кам’яновугіл. держ. монополій (мало значення для Волині й Донбасу). У 2-й пол. 1915 розпочато М. п. окремих губерній країни, мілітаризацію праці (знято всі обмеження щодо використання праці жінок і дітей, отримали броню від фронту кваліфіков. робітники, залучено до праці військовополонених). У січні 1916 з ініціативи Харків. земства в регіоні введено військ.-пром. повинність.
Рекомендована література
Завантажити статтю
