Мова Ярослав

МО́ВА Ярослав (справж. — Гарасименко Ярослав Антонович; ін. псевд. — Славко; 05. 03. 1922, м. Кременець Волин. губ., нині Терноп. обл. — серпень 1943) — поет, публіцист. Член товариства «Просвіта». Від весни 1931 мешкав у Луцьку, де закін. гімназію (1941). Від­тоді працював у Допомог. комітеті та був послушником у Луцькому Свято-Троїц. соборі, допомагав митрополитові Полікарпові (Сікорському). Друкувався в часописах, зокрема «Українському голосі» (1942) тощо. Від весни 1943 — культурно-освіт. референт Кра­йового Проводу ОУН на пн.-зх. укр. землях, працівник політ. від­ділу УПА–Північ. Поезія М. роз­кривала зло й закликала до нещад. без­страш. боротьби з ним, його публіцистика з винятк. легкістю й без емоц. уїдливості разила противника своїми чеснотами. У своїх творах закликав українців поривати з віковою уявою рабства й лихолі­т­тя і в пере­мозі, а не в смерті бачити своє земне визволе­н­ня.

Завантажити статтю