Мовчановський Фелікс Францович

Визначення і загальна характеристика

МОВЧАНО́ВСЬКИЙ Фелікс Францович (30. 05. 1852, м. Сувалки, нині Підляс. воєводства, Польща — 1921, м. Катеринослав, нині Дніпро) — громадський діяч. Здобув домашню освіту за програмою класич. гімназії (6 кл.). Проживав із родиною в Харкові, від серед. 1870-х рр. — у м. Олександрівськ (нині Запоріжжя). 1875 заснував комерц. підприємство «Паровий лісопильний завод та лісна торгівля Ф. Ф. Мовчановського», від того ж року володів пристанню. За короткий час зміг накопичити суттєвий капітал і став одним із найзаможніших людей краю. Водночас був гласним (депутатом) Олександрів. повіт. земства (від 1875), Олександрів. міської думи (від 1880), міським головою Олександрівська (1901–11, 1916–17). Зробив знач. внесок у розвиток промисловості, торгівлі, будівництва, освіти, медицини міста. Організатор і кер. Олександрів. відділу опіки над глухонімими, засн. Маріїнського училища-хутора глухонімих (1903) — першого у вітчизн. та світ. пед. практиці унікал. навч. закладу відповід. профілю. Відзнач. багатьма нагородами Рос. імперії. У травні 1911 за сфабриков. звинуваченнями, пов’язаними з діяльністю училища-хутора, заарешт. і ув’язнений на 3 місяці. Після виходу під заставу переїхав до Катеринослава. Згодом всі звинувачення знято слідством. Під час 1-ї світової вій­ни брав активну участь у діяльності Всерос. товариства Червоного хреста та Всерос. союзу міст, Харків. комітетом цього союзу відряджений до Галичини для організації продовол. пунктів. Помер від тифу. Мемор. дошки М. встановлено у Запоріжжі на будівлях колиш. школи для глухонімих (1992) і спец. заг.-осв. школи-інтернату «Джерело» (подарувала закладу 2016 Спілка польс. культури ім. св. Івана-Павла ІІ), 2016 на його честь перейм. колиш. вул. І. Копьонкіна.

Завантажити статтю