Могила
МОГИ́ЛА — овальна, переважно куполоподібна в поперечному профілі форма рельєфу природного або антропогенного (насипного) походження, що, зазвичай, підноситься над навколишньою місцевістю на кілька (до десяти) метрів. В Україні до М. належать: горби (Могила-Мечетна — унікал. група насип. курганів епохи бронзи та пам’ятка археології (4–3 тис. до н. е., 2 тис. — 10 ст. до н. е.), Савур-Могила на Донецькому кряжі), останці (Могила-Більмак, Могила-Гончариха на Приазовській височині), насипні кургани (Гайманова Могила в Запоріз. обл. — скіф. некрополь, Товста Могила в Дніпроп. обл. — скіф. цар. курган). У Приазов’ї останці твердих порід названо кам’яними М., серед яких Кам’яна Могила — світ. пам’ятка давньої культури побл. смт Мирне Запоріз. обл., також Кам’яні Могили на тер. відділу Українського степового природного заповідника.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
