Могилевський Еммануїл Ізраїльович
МОГИЛЕ́ВСЬКИЙ Еммануїл Ізраїльович (17. 10. 1918, Миколаїв — 22. 12. 2014, м. Троїцьк Моск. обл.) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки РФ (1999). Закін. Київський університет (1941), де 1940–43 й працював у Астроном. обсерваторії (під час 2-ї світової війни — у с. Висока Дубрава побл. м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ; спостерігав зі спектрогеліографом, досліджував активність Сонця для магнітосфер. прогнозів). Від 1943 — в Інституті земного магнетизму, іоносфери та розповсюдження радіохвиль РАН (Троїцьк): 1954–87 — завідувач відділу фізики Сонця, 1987–2014 — гол. н. с. Наукові дослідження: геліофізика, вивчення зв’язків соняч., магніт. й іоносфер. явищ, короткострок. прогнози магніт. та іоносфер. збурень для радіозв’язку. Під керівництвом М. створ. установки з дослідж. соняч. магнітогідродинаміки, соняч. спалахів і структури магнітоплазми. Одним із перших почав застосовувати в дослідж. Сонця методи синергетики та фрактал. аналіз. Організував вивчення сонячно-земної фізики на станціях в Іркутську, Уссурійську (Примор. край; обидва — РФ), Алма-Аті (нині Алмати), Ташкенті.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Тонкая структура солнечной магнитоплазмы // УФН. 1975. Т. 116; Исследования по физике Солнца в ИЗМИРАНе // Электромагнит. и плазмен. процессы. Москва, 1989 (співавт.); Модель Солнца по новым экспериментам на KA SOHO и проблема энергоисточников солнечной активности // Изв. РАН. Сер. физ. 1998. Т. 62, № 9; Фракталы на Солнце. Москва, 2001; Фрактальная размерность изменений энергии магнитного поля Солнца и квазидвухлетние вариации солнечной активности // Геомагнетизм и аэрономия. 2006. Т. 46, № 2 (співавт.); Дискретность пространственно-временных проявлений солнечной активности и солнечно-земных явлений // Там само. 2009. Т. 49, № 5 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
