МОГИЛЯ́НСЬКИЙ Олександр Петрович (01(14). 07. 1909, Київ — 11. 04. 2001, С.-Пе­тербург) — літературо­знавець, текс­толог. Племін­ник Миколи та Михайла Могилянських. Доктор філологічних наук (1966). Закін. екс­терном Ленінгр. університет (нині С.-Пе­тербург, 1929). Працював у Ленін­граді: 1929–31 — секр., 1935–40 і 1951–70 — науковий спів­робітник, ст. н. с. Ін­ституту рос. літ-ри АН СРСР (Пушкін. дім); 1931–35 — слідчий, екс­перт-графолог і викл. в органах МВС; 1941 — молодший науковий спів­робітник Ін­ституту мови і мисле­н­ня АН СРСР, ред.-укладач академ. словника російської мови; 1942–51 — гол. бібліотекар, ст. н. с. Держ. публ. б-ки ім. М. Салтикова-Щедріна, виявляв покинуті б-ки, був екс­пертом із давніх книг. 1947 пере­віз із м. Ростов (Ярослав. обл., РФ) 1400 давньорус. рукописів. Володів англ., франц., нім., укр., польс., італ., серб., швед., данс., лат. мовами, ви­вчав ще понад 20 мов. Наук. діяльність: історія рос. літ-ри і мови, джерело­знавство, текс­тологія, теорія літ-ри, естетика, книго­знавство. За­ймався роз­шифрува­н­ням автор. текс­тів худож. творів, під­готовкою академ. вид. творів І. Крилова, ін. класиків; здійснював наук. опис рукописів тощо. Брав участь у під­готовці текс­тів й коментарів колект. праць «История рус­ской литературы», «История рус­ского романа», «История рус­ской поэзии», академ. вид. зібр. творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Белінського, О. Герцена, І. Тургенєва. Архіви М., що містять чимало документів ін. осіб, зберігаються в Ін­ституті рукопису НБУВ, ЦДАМЛМ України та ін.