Модраковський Єжи-Леопольд
МОДРАКО́ВСЬКИЙ Єжи-Леопольд (Modrakowski Jerzy Leopold; 03. 04. 1875, м. Бидґощ, нині Куяв.-Помор. воєводства, Польща — 14. 06. 1945, м. Вроцлав, нині Нижньо-Сілез. воєводства, Польща) — польський фармаколог. Проф. фармакології (1912) та внутр. хвороб (1914). Дійсний член Краків. АН (1934). Закін. Берлін. університет (1898). Стажувався в Німеччині, Франції та Австрії. Від 1899 працював у Львів. університеті: 1912–14 — професор кафедри фармакології і фармакогнозії; 1914–15 — професор кафедри внутр. хвороб Університету м. Базель (Швейцарія); 1915–19 був лікарем у м. Оломоуц (нині Чехія) та Відні; 1919–45 — засн. і завідувач кафедри фармакології, водночас 1924–25 та 1930–31 — завідувач кафедри внутр. хвороб, 1926–27 — декан мед. ф-ту, 1939 — ректор Варшав. університету; 1927–30 — директор Варшав. інституту стоматології; 1936–39 — завідувач кафедри фармакології, ректор Варшав. стоматол. академії. Під час 2-ї світової війни викладав у Варшав. таєм. університеті. Президент Польс. товариства біологів (1927–29), співзасн. Польс. фізіол. товариства (1937). Вивчав фармакол. властивості холіну, його вплив на функціонування шлунк.-кишк. тракту; будову і фармакол. дію нейро- і психотроп. препаратів, зокрема німфаліну; проблеми біол. стандартизації ліків рослин. походження.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Folia digitalis ze stanowiska farmakognostycznego. Lwów, 1906; Farmakologia z toksykologia, receptura i farmakognozia. Warszawa, 1926; 1930; Podręcznik farmakologii dla lekarzy i stundentów. Warszawa, 1935 (співавт.); Farmakologia wegetatywna. Warszawa, 1949.
Рекомендована література
- W. Hahn. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. T. 2. Lwów, 1912;
- A. Śródka. Uczeni Polscy XIX–XX stulecia. T. 3. Warszawa, 1997;
- Професори ЛНМУ.
Завантажити статтю
