Моісеєнко Віктор Прокопович
МОІСЕ́ЄНКО Віктор Прокопович (02. 02. 1923, містечко Ржищів Київ. пов. Київ. губ., нині місто Київ. обл. — 02. 06. 2012, Київ) — архітектор. Чоловік Н. Новаковської. Канд. архітектури (1969). Член НСАУ (1960-і рр.). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1952; викл. О. Вербицький, В. Кричевський), Моск. вище інж. училище (1941), курси при Військ.-інж. академії (Москва, 1957, 1962). Працював у Києві: кер. сектору НДІ історії й теорії архітектури Академії архітектури УРСР; від 1987 — старший науковий співробітник, від 2003 — почес. д-р НДІ теорії та історії архітектури і містобудування. Наукові дослідження: історія архітектури України 1921–37.
Додаткові відомості
- Основні твори
- надгробок О. Вербицького у Києві (1961, скульптор І. Макогон), проекти Деснян., Дніпров., Ічнян. і Мезин. ландшафт. парків (1979–80, співавт.), істор.-архіт. опорні плити центрів міст Чернівці (1986), Умань (Черкас. обл.), Конотоп (Сум. обл.; обидва — 1990–91, співавт.).
- Основні праці
- Архітектура Радянської України за 40 років. 1957; Суми: Істор.-архіт. нарис. 1966 (співавт.); Архітектура Радянської України. 1976; 1986 (співавт.); Киев: История городов и сел УССР. 1982 (співавт.); Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР. 1999. Т. 2 (усі — Київ).