Мойбенко Олексій Олексійович

МОЙБЕ́НКО Олексій Олексі­йович (07. 10. 1931, м. Ростов-на-Дону, РФ — 08. 05. 2015, Київ) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1974), професор (1986), академік НАНУ (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996, 2003). Премiї ім. О. Богомольця (1994) та М. Стражеска (2008) НАНУ. Навч. у Київ. мед. ін­ституті (1949–53), закiн. Куйбишев. мед. ін­ститут (нині Самара, РФ, 1955). Від 1956 працював н. с. Укр. НДІ клiн. медицини (нині Ін­ститут кардіо­логії НАМНУ); від 1964 — в Iн-тi фiзiологiї НАНУ (обидва — Київ): 1974–2015 — зав. вiд­дiлу заг. та молекуляр. патофізіології, водночас 1983–2000 — керівник сектору вісцерал. систем, 2001–03 — за­ступник директора Президент Наук. товариства патофiзiологiв України (1992–2015). Наукові дослідже­н­ня: патофізіо­логія леген. кровообігу, гострого інфаркту міокарда, кардіоген­ні рефлекси в нормі та при патології, імун­ні ураже­н­ня серця. Встановив осн. закономірності рефлектор. взаємозвʼязків між функцією скороче­н­ня серця та тонусом периферич. судин; описав механізми імун. (цитотоксич. та анафілактич.) уражень серця, роль ліпоксигеназ. і циклооксигеназ. шляху метаболізму арахідон. кислоти в роз­витку імун. та ішемічно-реперфузій. ушкоджень серця; за­пропонував нові моделі локал. імун. та ішемічно-реперфузій. ушкоджень серця. Брав участь у створен­ні препаратів «Корвітин» та «Флокалін» для лікува­н­ня гострого інфаркту міокарда.

Завантажити статтю