Мокрий Володимир
МО́КРИЙ Володимир (18. 04. 1949, с. Драва, нині Вармін.-Мазур. воєводства, Польща) — український літературознавець і громадський діяч у Польщі. Доктор габіліт. (1997), професор (2002). Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2009). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1972), де й працює: 1999–2003 — завідувач кафедри україністики, від 2004 — завідувач кафедри українознавства. Наукові дослідження: історія сх.-слов’ян. літ-ри, культурно-літ. життя українців у Галичині в 19 ст. Для сприяння укр.-польс. порозумінню та популяризації укр. культури в Польщі 1987 заснував і очолив у Кракові Фундацію св. Володимира — Хрестителя Київ. Русі. Був депутатом сейму Польщі (1989–91).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Церква в житті українців. Л.; Краків; Париж, 1993; Od Iłariona do Skoworody. Antologia poezji ukraińskiej XI–XVIII wieku. Kraków, 1996; Literatura i myśl filozoficzno-religijna ukraińskiego romantyzmu. Szewczenko, Kostomarow, Szaszkiewicz. Kraków, 1996; «Ruska Trójca». Karta z dziejów życia literackiego Ukraińców w Galicji w pierwszej połowie XIX wieku. Kraków, 1997; Ukraina Wasyla Stefanyka. Kraków, 2001; Duchowe źródła pomarańczowej rewolucji na Ukrainie w 2004 roku. Kraków, 2006; Sobory Rusi Kijowskiej jako opoka ducha w życiu narodu ukraińskiego i w Liście «Orientale Lumen» świętego Jana Pawła II. Kraków, 2014.
Рекомендована література
- Зимомря М. Хресна дорога Української церкви в дослідженні В. Мокрого // За вільну Україну. 1995. № 10.
Завантажити статтю
