Мокрієв Юрій Олексійович
МОКРІ́ЄВ Юрій Олексійович (01(14). 04. 1901, с. Виноградівка, нині у складі м. Новомиргород Кіровогр. обл. — 26. 05. 1991, Київ) — прозаїк, драматург. Член СПУ та СКінУ (1934). Закін. Новомиргород. 4-класне училище (1916). До 1922 працював телеграфістом на місц. пошті, потім — у Києві: вантажником у порту, а пізніше — художником при клубі заводу «Арсенал», де оформляв вистави завод. драмгуртка і брав у них участь як актор-аматор. Виступав переважно як драматург: п’єси й ліричні комедії «Віддай партквиток» («Реп’яхи», 1930), «Союз відважних» (1935), «Сигнали з моря», «Сповідь» (обидві — 1939), «Жита цвітуть», «Скрипка гуцула» (обидві — 1940), «Журавлі летять» (1943), «Мати» (1945), «Зорі над копрами» (1947), «Рідна мати моя» (1961), «Королева тюльпанів» (1968), «Три тополі» (1972), «А мимо пролітають поїзди» (1975), «Проліски» (1979), «День у Веселівці» (1982), «Вибух — 16-00!» (1985) та ін. У романі-трилогії «Плавні палають» (ч. 1 — 3, 1959 — 79), романі «На горах київських» (1983; у співавт. з В. Рогозинським) відображено події більшов. перевороту 1917 та воєн. дій 1918–20, боротьбу з фашистами в роки 2-ї світової війни в Україні. Автор зб. оповідань «Старий млин» (1955), зб. новел «Зустрічі» (1958), «Дніпрові брати» (1967), повістей «Острів Забутий» (1958), «Спрага» (1965). Опублікував чимало гуморесок, фейлетонів на злободенні теми — зб. «Усмішки Гордія Смішки» (1943), «Веселий салют» (1945), «Карась у сметані» (1948), «Льока» (1955), «Миші в роялі» (1956), «Сто колючок в боки» (1961), а також у ж. «Перець» (особливо в роки 2-ї світової війни, співпрацював з ред.). За сценаріями М. знято х/ф «Рейд» (1932), «Долина синіх скель» (1956), «Весела змова» (1957), кілька наук.-популяр. стрічок. М. належать кн. спогадів «Таке близьке...» (1974), публіцист. і літературозн. статті. Усі зазнач. твори вийшли у Києві. Перекладав з рос. літ-ри. У Новомиргороді його іменем названо вулицю.
Додаткові відомості
- Основні твори
- П’єси. 1959; Слід на землі. 1987; Плавні палають. 1991 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Юрій Мокрієв: Бібліогр. покажч. (до 75-річчя з дня народж.). Кр., 1976;
- Трипільський А. Безперервний творчий труд // УТ. 1981. № 2;
- Біба П., Гончаренко Б., Сарана Ф. Юрію Мокрієву — 90 // ЛУ. 1991, 18 квіт.;
- Погрібний В. Зорі Гуляйполя: літературна Новомиргородщина // Степ. 2017. № 1.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
