МОРО́ЗОВ Анатолій Олексі­йович (09. 05. 1939, Київ) — фахівець у галузі інтелектуальних систем управлі­н­ня, інформаційних технологій, моделюва­н­ня та про­гнозува­н­ня складних обʼєктів і процесів. Доктор технічних наук (1983), професор (1986), академік НАНУ (2015). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія СРСР (1974, 1985). Державна премія України в галузі науки і техніки (1970, 1992, 1998), премії РМ СРСР (1982), ім. С. Лебєдєва (1991) та ім. В. Глушкова (1993) НАНУ. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1961). Працював 1961–92 в Ін­ституті кібернетики АНУ: 1983–92 — директор СКБ матем. машин і систем; від 1992 — директор-засн. Ін­ституту про­блем матем. машин і систем НАНУ (обидва — Київ). Основні напрями наук. досліджень: методи роз­робле­н­ня автоматиз. систем упр. різних класів, про­блемно-орієнтов. комплексів, моделюва­н­ня та про­гнозува­н­ня склад. обʼєктів і процесів, ситуац. упр., створе­н­ня про­грамно-тех. засобів взаємодії людина–ЕОМ; роз­робле­н­ня інформ.-довідк. та вимірюв. систем; логіко-матем. моделі та системи моделюва­н­ня процесів прийня­т­тя рішень. Під керівництвом М. введено в екс­плуатацію системи інформ. обслуговува­н­ня нар. депутатів «Рада» (1991); роз­роблено першу «Концепцію ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (1993). Отримані ним результати в теорії прийня­т­тя рішень до­зволили створити Ситуац. центр МО і Ради нац. без­пеки і оборони України. Головний редактор журналу «Математичні машини і системи» (від 1994).