Кіллерог Михайло Маркович
КІЛЛЕРО́Г Михайло Маркович (12. 04. 1900, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 10. 03. 1937, Москва) — більшовицький діяч. Від 1917 навч. у Київ. політех. інституті, який 1919 залишив у зв’язку із парт. роботою. 1917 вступив до УПСР, 1919 перейшов до Укр. партії лівих есерів (боротьбистів), 1920 — до більшов. партії. 1919–21 працював у Москві; від 1921 — в УСРР: зав. агітац.-пропагандист. відділу Київ. губерн. комітету КП(б)У, чл. бюро Черкас. окруж. парт. комітету, ред. київ. ж. «Комунар». Від 1926 навч. в Укр. інституті червоної професури; згодом — заступник завідувач відділу культури і пропаганди Закавказ. крайкому ВКП(б) і ред. ж. «Большевик Закавказья»; 1931–33 — зав. сектору початк. навч. закладів і чл. колегії Нар. комісаріату освіти РСФРР; 1933–34 — завідувач відділу культури та пропаганди ленінізму ЦК КП(б)У. Брав активну участь у погромниц. кампаніях проти М. Скрипника, Інституту літ-ри ім. Т. Шевченка та ін. 1934–35 — секр. комітету КП(б)У у ВУАН; від 1935 — нач. упр. будинків культури та колгосп. клубів Нар. комісаріату освіти РСФРР. 5 вересня 1936 заарешт., 9 березня 1937 за звинуваченнями у контррев. діяльності та організації терорист. акцій засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Рекомендована література
- Фролов М. О. Політична система та номенклатурна еліта Радянської України 1920-х — 1930-х рр.: особливості та механізми формування і функціонування. З., 2011.
Завантажити статтю
Людина 
