Морська Марія Іванівна
Визначення і загальна характеристика
МОРСЬКА́ Марія Іванівна (справж. — Пйонткевич-Фессінг; 1895, м. Остропіль, нині Старий Остропіль Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. — 28. 11. 1932, Варшава) — актриса, сценограф, перекладачка. Дружина О. Загарова. Навч. у Москві. 1918 працювала сценографом Держ. драм. театру; 1919–21 — актриса 1-го театру УСРР ім. Т. Шевченка (обидва — Київ); 1921–23 — театру товариства «Українська бесіда»; 1923–25 — Руського театру товариства «Просвіта» (обидва — Львів). 1926 — актриса Укр. драм. товариства та міського театру «Іжікове дівадло» в Подєбрадах (Чехія). Згодом переїхала до Варшави, де актор. карʼєри не продовжувала. М. — актриса переважно комед. та характер. ролей з психол.-інтелект. стилем виконання. Відома також як перекладачка творів з польс. й англ. мов та як художниця. Її картини, ескізи декорацій, костюми під прізвищем Кітчнер (за першим чоловіком) експонувалися на виставках у Києві та Львові.
Ролі: Марія Ляшківська, Інна Василівна, Христина Парменівна, Наталя Павлівна («Гріх», «Закон», «Натусь», «Брехня» В. Винниченка), Мірандоліна (однойм. пʼєса К. Ґольдоні), Маґда Шварце («В рідній сімʼї» Г. Зудермана), Місіс Чівлі («Ідеальний чоловік» О. Вайлда), Гедда Ґаблер (однойм. пʼєса Г. Ібсена), Анна («Полумʼя» Г. Мюллера), Еліза Дулітл («Піґмаліон» Б. Шоу).
Літ.: Лімницький М. Марія Морська. 1895 — 28. ХІ. 1932 // Новий час. 1933, 16 лют.; Маланюк Є. Maria z Piątkiewiczów Morśka. † 28. XI. 1932 r. // Biuletyń Polsko-Ukraiński. 1933. № 2; Шерегій Ю. Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року. Нью-Йорк, 1993; Боньковська О. Загадка Марії Морської, або Відкриття Марії Кітчнер // Зап. НТШ. Т. 254: Пр. Театр. секції. Л., 2007.
О. О. Боньковська
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Марія Ляшківська, Інна Василівна, Христина Парменівна, Наталя Павлівна («Гріх», «Закон», «Натусь», «Брехня» В. Винниченка), Мірандоліна (однойм. п’єса К. Ґольдоні), Маґда Шварце («В рідній сім’ї» Г. Зудермана), Місіс Чівлі («Ідеальний чоловік» О. Вайлда), Гедда Ґаблер (однойм. п’єса Г. Ібсена), Анна («Полум’я» Г. Мюллера), Еліза Дулітл («Піґмаліон» Б. Шоу).