Морська освіта
МОРСЬКА́ ОСВІ́ТА — різновид професійної освіти, що забезпечує підготовку фахівців із широкого спектра спеціальностей, пов’язаних із діяльністю людини в галузі вивчення, освоєння, експлуатації й збереження потенціалу Світового океану. М. о., як і будь-яка інша, — цілеспрямована діяльність учасників освіт. процесу, результатом якої є здобуття особою, що навчається, систематизов. знань, умінь і практ. навичок, профес. якостей та компетентностей. Отримання М. о. різного рівня забезпечує мережа навч. закладів (школи, училища, коледжі, інститути, університети). Найчастіше М. о. розуміють як підготовку плавскладу для військ. кораблів, торг., рибал. та пасажир. суден, тобто членів екіпажів, які безпосередньо займаються експлуатацією суден відповідно до їхнього призначення. Однак з М. о. також пов’язують проектування й будування мор. суден, видобуток живих та мінерал. ресурсів, перевезення вантажу й пасажирів, обслуговування суден у мор. портах тощо. У світі М. о. розвивалася у взаємодії з процесом освоєння людиною Світ. океану — тривалий час нові знання й уміння здобували безпосередньо на суднах. Лише згодом з’явилися перші мор. навч. заклади. 1783 з Херсон. адміралтей. верфі спущено на воду перший військ. корабель, цього ж року в Херсоні відкрито перший навч. заклад мор. профілю на Пд. України — мор. кадет. корпус, а 1786 — мор. артилер. училище. 1798 замість кадет. корпусу в Миколаєві створ. два нових училища — штурманське та корабел. архітектури. 1834 в Херсоні засн. перше на укр. землях училище торг. мореплавства (нині Херсонська державна морська академія). 1898 в Одесі відкрито класи торг. мореплавства (нині Морехідне училище ім. О. Маринеска Нац. університету «Одес. мор. академія»). У рад. період у зв’язку з розбудовою флоту на Пд. України створ. розгалужену систему мор. навч. закладів — від ПТУ до закладів вищої освіти, у них здійснювали підготовку як рядового, так і команд. складу екіпажів за всіма плавал. спеціальностями. 1944 створ. Одес. вище морехідне училище (нині «Одеська морська академія» Національний університет) та Одес. мор. буд. технікум (нині Морехід. коледж тех. флоту), 1954 — Одес. морехідне училище рибної промисловості (нині коледж) тощо. Наприкінці 1980-х рр. підготовку за окремими плавал. спеціальностями розпочали й заклади вищої освіти (Одеський національний морський університет та Кораблебудування Національний університет ім. адмірала Макарова в Миколаєві), що традиційно готували фахівців берег. спеціальностей для морегосп. комплексу. Система підготовки та дипломування моряків має свою специфіку: їх готують відповідно до вимог Міжнар. конвенції 1978 про підготовку й дипломування моряків та несення вахти, що мала низку доповнень та поправок (далі Конвенція STCW), останні принцип. зміни — це т. зв. Манільські поправки 2010. Учасниками Конвенції STCW є бл. 160 держав, сумар. тоннаж флоту яких складає понад 99 % світ. тоннажу. Через кожні 5 р. спеціалізов. установа ООН — Міжнар. мор. організація (ІМО) здійснює аудит держав-учасниць, зокрема й щодо виконання вимог Конвенції STCW. Європ. агентство з мор. безпеки (EMSA) також проводить перевірку нац. систем освіти, підготовки та дипломування моряків. Один із результатів — визнання дипломів моряків усіма державами-членами IMO. Перелік держав, що пройшли аудит, доводять до відома всіх держав світу резолюцією IMO. Остан. разу ці два аудити Україна проходила 2018.
Навч. заклади, що готують фахівців зі спеціальностей, пов’язаних із мор. проблематикою, розташ. переважно у порт. містах України. Так, в Одесі та області, крім Нац. університету «Одес. мор. академія», до складу якого входять Азов. мор. інститут (м. Маріуполь Донец. обл.), Дунай. інститут (м. Ізмаїл Одес. обл.), Морехід. коледж тех. флоту, Морехідне училище ім. О. Маринеска та Інститут військ.-мор. сил (Одеса), де навч. бл. 10,5 тис. курсантів і студентів, а тисячі моряків щороку проходять підвищення кваліфікації, діють також Одес. мор. університет, Одес. морехід. коледж рибної промисловості, Ізмаїл. інститут водного господарства, Білгород-Дністров. мор. рибопром. коледж, Одес. військ.-мор. ліцей (до 2014 — у Севастополі). Фахівців із суднобудування та суміж. галузей у Миколаєві готує Нац. університет кораблебудування, плавсклад — Микол. морехідна школа. У Херсоні працюють мор. академія, мор. коледж та мор. коледж рибної промисловості. Важливими центрами підготовки кадрів мор. спеціальностей до 2014 були Керченський державний морський технологічний університет та Севастопольський національний технічний університет (нині у зв’язку з анексією Криму вони перебувають поза мережею М. о. в Україні), Академія військ.-мор. сил ім. П. Нахімова у Севастополі (2014 розформована). Фахівців з водного транспорту готує Київ. інститут водного транспорту (див. Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного) Держ. університету інфраструктури та технологій (Київ), до складу якого входять Дунай. (м. Ізмаїл) та Микол. факультети мор. та річк. транспорту, Коледж мор. і річк. флоту (Київ), Кілій. транспорт. коледж (Одес. обл.).
Рекомендована література
- Тимофєєва О. Я. Історія морської освіти в Україні та сучасні наукові підходи до формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв // Вісн. Нац. академії Держ. прикордон. служби України. 2015. Вип. 5;
- Економіко-правові аспекти ефективного функціонування морської транспортної індустрії. О., 2017;
- Никитина Е. Одесская морская академия — флагман морского образования // Aqua Marine. 2017. № 3;
- M. Miyusov, V. Zakharchenko. Seafarers Education, Training and Crewing in Ukraine // 19th Annual General Assembly (AGA) of the International Association of Maritime Universities (IAMU). Proceedings, 17–19 October 2018, Barcelona, Spain. Barcelona, 2018.