Морський радіозв’язок

Визначення і загальна характеристика

МОРСЬКИ́Й РАДІОЗВʼЯЗО́К — звʼязок за допомогою радіо між рухомими обʼєктами (суднами, буровими установками тощо) та береговими радіо­станціями. Осн. зав­да­н­ня М. р.: забезпече­н­ня без­пеки мореплавства та охорони людського життя на морі, оперативне керівництво мор. пере­везе­н­нями, пере­дача приват. кореспонденції пасажирів і чл. екіпажу суден. Роз­виток М. р. на поч. 20 ст. повʼязують з італ. радіоінж. Г. Марконі та рос. електротехніком О. Поповим. У той час використовували іскрові методи генерува­н­ня електромагніт. коливань для пере­дачі телегр. пові­домлень азбукою Морзе. Нині М. р. пред­ставлений Глобальною мор. системою лиха та без­пеки (ГМЗЛБ; Global Mari­time Distress and Safety System, GMDSS), що використовує сучасні системи цифр. і супутник. радіозвʼязку. Вимоги ГМЗЛБ поширюються на: усі пасажир. судна та вантажні судна валовою місткістю понад 300 т, що здійснюють між­нар. рейси; неконвенційні судна (каботажні, рибальські тощо). Від­повід­но до Доповнень 1988 до Конвенції з охорони життя на морі СОЛАС устаткува­н­ня для ГМЗЛБ було впроваджене на суднах по­етапно в період з 1 лютого 1992 до 31 січня 1999. Від 1 лютого 1999 ГМЗЛБ працює у повному обсязі. Характер. рисами ГМЗЛБ є: високий ступ. автоматизації пере­дачі та при­йому пові­домлень, що ґрунтується на широкому викори­стан­ні супутник. і удосконалених традиц. засобів і методів звʼязку; напрямок оповіщень про лихо в першу чергу — в рятувально-ко­ординац. центри (РКЦ) і чітка ко­ординація дій при проведен­ні пошуково-рятувал. операцій; швидка та достовірна пере­дача і при­йом оповіщень про лихо на будь-якій від­стані незалежно від умов пошире­н­ня радіохвиль; централізов. забезпече­н­ня суден інформацією щодо без­пеки мореплавства. Осн. концепція системи ГМЗЛБ полягає в тому, що пошуково-рятувал. організації, а також судна, що пере­бувають в р-ні лиха, повин­ні бути в найкоротший термін сповіщені про лихо для того, щоб взяти участь у скоординованій пошуково-рятувал. операції з мін. витратами часу. Система також забезпечує звʼя­зок, що належить до питань без­пеки та терміновості, пере­дачу інформації, необхідну для без­пеки мореплавства, зокрема навігац. і метеоролог. попередже­н­ня. Будь-яке судно, незалежно від р-ну плава­н­ня, може здійснювати звʼязок, жит­тєво важливий для без­пеки самого судна й ін. суден, що знаходяться в цьому р-ні. Оскільки різні системи звʼязку, що входять до складу ГМЗЛБ, мають свої обмеже­н­ня, повʼязані з зоною дії і видами послуг, що надаються, вимоги до складу суднового радіоустаткува­н­ня ви­значають залежно від р-нів плава­н­ня судна, або р-нів ГМЗЛБ. Мор. р-н А1 — р-н у межах зони дії принаймні однієї берег. радіо­станції на ультракоротких хвилях (УКХ), що забезпечує по­стійну можливість оповіще­н­ня про лихо з викори­ста­н­ням цифр. вибірк. виклику (ЦВВ) на 70-му ка­налі (бл. 30 мор. миль від берег. радіо­­станції з ЦВВ на 70-му ка­налі). Мор. р-н А2 — р-н, за винятком мор. р-ну А1, у межах зони дії принаймні однієї берег. радіо­­станції на проміж. хвилях (ПХ), що забезпечує по­стійну можливість оповіще­н­ня про лихо з викори­ста­н­ням ЦВВ на частоті 2187,5 кГц (до 150 мор. миль від берег. радіо­станції з ЦВВ на частоті 2187,5 кГц). Мор. р-н А3 — р-н, за винятком мор. р-нів А1 і А2, у межах зони дії геостаціонар. супутників ІНМАРСАТ (бл. між 76°N і 76°S). Мор. р-н А4 — р-н, що знаходиться за межами мор. р-нів А1, А2 і А3. Кожне судно повин­не мати радіоустаткува­н­ня, що від­повід­ає р-ну плава­н­ня. У ГМЗЛБ за­стосовують супутник. та наземні системи звʼязку. Супутник. система ІНМАРСАТ базується на викори­стан­ні геостаціонар. супутників і працює в діапазонах частот 1,5 і 1,6 ГГц; забезпечує оповіще­н­ня про лихо, що пере­дане судном, з викори­ста­н­ням суднової земної станції (СЗС) і можливість дво­сторон. звʼязку з абонентом. Супутник. система КОСПАС-SARSAT ґрунтується на викори­стан­ні низькоорбітал. супутників на навколополяр. орбітах і геостаціонар. супутників для ретранс­ляції сигналів небезпеки від аварій. радіобуїв (АРБ) у діапазоні частот 406,0–406,1 МГц; забезпечує оповіще­н­ня про лихо та ви­значе­н­ня місця координат АРБ за доплерів. зсувом частоти. Наземні системи звʼязку, що використовують традиц. засоби ра­­діозвʼязку, у діапазонах УКХ, середніх хвиль (СХ), ПХ і коротких хвиль (КХ): мор. рухома служба (МРС) в смузі частот 156–174 МГц (УКХ діапазон), що забезпечує оповіще­н­ня про лихо в режимі цифр. вибірк. виклику (ЦВВ) і звʼя­зок у режимі телефонії на ближ. від­станях; МРС у смузі частот 4–27,5 МГц (КХ діапазон), що забезпечує оповіще­н­ня про лихо в режимі ЦВВ і звʼязок у режимах телефонії і літеро­друкува­н­ня на далеких від­станях; МРС у смузі частот 415–535 кГц (СХ діапазон) і 1605–4000 кГц (ПХ діапазон), що забезпечує оповіще­н­ня про лихо в режимі ЦВВ і звʼязок у режимах телефонії і літеро­друкува­н­ня на серед. від­станях. Назем. радіозвʼязок здійснюють за допомогою ЦВВ, радіотелефонії і радіотелексу.

Супутник. система ІНМАРСАТ використовує 4 геостаціонар. супутники Землі на високій орбіті (бл. 37 500 км) як активні ретранс­лятори. Суднові термінали, окрім сповіще­н­ня про лихо, забезпечують звʼязок для судноплавства та мореплава­н­ня з телефонії і пере­дачі даних зі швидк. до 500 кбіт/сек. (Fleet Broad Band). Нині ГМЗЛБ знаходиться у стані модернізації в рамках стратег. концепції е-навігації, що активно роз­вивається за під­тримки Між­нар. мор. організації. Най­ближ. часом заплановано викори­ста­н­ня у складі ГМЗЛБ супутник. системи Ірідіум, що складається з 141 актив. супутника на низьких орбітах (750 км від поверх­ні Землі). Система Ірідіум під­тримує телефон. звʼязок і пере­дачу даних у всьому світі з ручних супутник. телефонів та ін. при­ймачів. Мережа Ірідіум, на від­міну від ІНМАРСАТ, охоплює усю поверх­ню Землі, зокрема приполярні області. Введе­н­ня в дію системи Ірідіум зумовить необхідність здійсне­н­ня деяких змін у ви­значе­н­ня Мор. р-нів у СОЛАС. Гол. особливостями роз­витку ГМЗЛБ є врахува­н­ня практич. запитів користувачів — судноводіїв як гол. рушія модернізації; інте­грува­н­ня суднових систем навігації і радіозвʼязку; стандартизації інтерфейсів взаємодії людина–машина. Однією з осн. цілей, повʼя­заних з концепцією електрон. навігації, є: «інтегрувати та подавати інформацію на борт та на берег через інтерфейс людина–машина, що максимізує пере­ваги навігац. без­пеки та мінімізує будь-які ризики плутанини або неправил. тлумаче­н­ня з боку користувача». Інтеграція даних, що надходять через комунікаційно-навігац. обладна­н­ня, дає синергетич. ефект в інтегров. системі і до­зволяє оптимізувати упр. судном і уникнути можливих промахів і неправил. рішень судноводія. Усі ці пита­н­ня є предметом одного із напрямів наук. дослідж., що проводять у Нац. університеті «Одес. мор. академія».

Очікується, що інтеграція борт. обладна­н­ня (УКХ ЦВВ / VHF DSC; Радіо Телефон / RT; Інтегрована Навігаційна Система / ІНС; Автоматична Ідентифікаційна Система / AIС) забезпечить користувачів на борту судна та від­повід­альних за без­пеку пере­везень на березі ефектив., зручними для користувача, пере­віреними інструментами і зробить мор. навігацію та комунікації більш надійними та зручними. УКХ ЦВВ, що є важливою частиною GMDSS, не належним чином використовується судноводіями або взагалі ігнорується, заг. ставле­н­ня до ЦВВ негативне. Осн. причиною цього є складність інтерфейсу користувача та необхідність роботи з абстракт. даними при формуван­ні виклику вручну. Ідея звʼязува­н­ня УКХ ЦВВ і АІС систем вперше була за­пропонована в документі COMSAR 14/7, 2009. Це значно спрощує звʼязок УКХ ЦВВ і повністю від­повід­ає потребам судноводіїв (COMSAR 15/INF.3, 2010). Подальший роз­виток інтеграц. ідеї комунікац. і навігац. систем пред­ставлено в документі NCSR 5/6/1, 2017. Ін. недоліком УКХ радіотелефонії є від­сутність автомат. ідентифікації пере­давал. станції, особливо коли ЦВВ (DSC) ігнорується. Водночас важливість, надійність і своєчасність ідентифікації ві­ді­грають важливу роль у навігації, порт. упр., пошуково-рятув. операціях. При сучас. радіотелефонії від­повід­альність ідентифікації цілком лежить на штурмані і його адекват. діях. Зга­дані недоліки мор. телефонії можуть бути усунені за допомогою технології звук. водяного знака (AW). AW від­повід­ає цифр. інформації, непомітно вбудованої в аудіосигнал. AW для мор. УКХ звʼязку під­тримується насамперед впровадже­н­ням автоматич. ідентифікації радіотелефон. пере­дач. У інтегров. системі УКХ ЦВ­В–РТ–АІС пере­давал. станція (при натискан­ні кнопки PTT) по­значена від­повід­ною АІС міткою на інформ. дис­плеї. Актуальність і практичне значе­н­ня за­пропонованого проекту наук. дослідж. під­тверджується висновками робочої групи з питань навігації в частині «Керівниц­тво для гармонізованого від­ображе­н­ня інформації щодо навігації», отриманого за допомогою засобів звʼязку (документ NCSR 5 / WP.4, 2018). Зокрема, робоча група, роз­глядаючи документ NCSR 5/6/1, роз­роблений фахівцями каф. мор. радіо­звʼяз­ку Нац. університету «Одес. мор. академія», від­значила «добре володі­н­ня інструментами ІМО та значе­н­ня вдалої формалізації питань звʼязку в документах ІМО, що стосуються інтеграції УКХ/ПХ/КХ ЦВВ в інформ. дис­плей». Документ NCSR 5/6/1 повністю ґрун­тується на за­пропонованому проекті. Також за­значається, що пропозиція в документі NCSR 5/6/1, спрямована на роз­вʼяза­н­ня вирішал. аспекту, є лише частиною більш широкого ріше­н­ня, необхідного для того, щоб до­зволити інформації, отриманій від будь-якого обладна­н­ня звʼязку, бути спрямованою на навігац. обладна­н­ня.

Літ.: Кошевой В. М., Шишкин А. В., Ку­провский В. И. Глобальная морская система связи для без­опасности мореплавания. О., 1997; Глобальная мор­ская система связи при бедствии и для обеспечения без­опасности мореплавания. Москва, 2007; Кошевий В. М., Шишкін О. В., Ку­провський В. І. Глобальний морський звʼязок для пошуку та рятува­н­ня (GMDSS): Під­руч. О., 2011.

В. М. Кошевий, О. В. Шишкін, В. І. Ку­провський

Завантажити статтю