Морський радіозв’язок

МОРСЬКИ́Й РАДІОЗВ’ЯЗО́К – зв’язок за допомогою радіо між рухомими об’єктами (суднами, буровими установками тощо) та береговими радіостанціями. Осн. завдання М. р.: забезпечення безпеки мореплавства та охорони людського життя на морі, оперативне керівництво мор. перевезеннями, передача приват. кореспонденції пасажирів і чл. екіпажу суден. Розвиток М. р. на поч. 20 ст. пов’язують з італ. радіоінж. Г. Марконі та рос. електротехніком О. Поповим. У той час використовували іскрові методи генерування електромагніт. коливань для передачі телегр. повідомлень азбукою Морзе. Нині М. р. представлений Глобальною мор. системою лиха та безпеки (ГМЗЛБ; Global Mari­time Distress and Safety System, GMDSS), що використовує сучасні системи цифр. і супутник. радіозв’язку. Вимоги ГМЗЛБ поширюються на: усі пасажир. судна та вантажні судна валовою місткістю понад 300 т, що здійснюють міжнар. рейси; неконвенційні судна (каботажні, рибальські тощо). Відповідно до Доповнень 1988 до Конвенції з охорони життя на морі СОЛАС устаткування для ГМЗЛБ було впроваджене на суднах поетапно в період з 1 лютого 1992 до 31 січня 1999. Від 1 лютого 1999 ГМЗЛБ працює у повному обсязі. Характер. рисами ГМЗЛБ є: високий ступ. автоматизації передачі та прийому повідомлень, що ґрунтується на широкому використанні супутник. і удосконалених традиц. засобів і методів зв’язку; напрямок оповіщень про лихо в першу чергу — в рятувально-координац. центри (РКЦ) і чітка координація дій при проведенні пошуково-рятувал. операцій; швидка та достовірна передача і прийом оповіщень про лихо на будь-якій відстані незалежно від умов поширення радіохвиль; централізов. забезпечення суден інформацією щодо безпеки мореплавства. Осн. концепція системи ГМЗЛБ полягає в тому, що пошуково-рятувал. організації, а також судна, що перебувають в р-ні лиха, повинні бути в найкоротший термін сповіщені про лихо для того, щоб взяти участь у скоординованій пошуково-рятувал. операції з мін. витратами часу. Система також забезпечує зв’я­зок, що належить до питань безпеки та терміновості, передачу інформації, необхідну для безпеки мореплавства, зокрема навігац. і метеоролог. попередження. Будь-яке судно, незалежно від р-ну плавання, може здійснювати зв’язок, життєво важливий для безпеки самого судна й ін. суден, що знаходяться в цьому р-ні. Оскільки різні системи зв’язку, що входять до складу ГМЗЛБ, мають свої обмеження, пов’язані з зоною дії і видами послуг, що надаються, вимоги до складу суднового радіоустаткування визначають залежно від р-нів плавання судна, або р-нів ГМЗЛБ. Мор. р-н А1 — р-н у межах зони дії принаймні однієї берег. радіостанції на ультракоротких хвилях (УКХ), що забезпечує постійну можливість оповіщення про лихо з використанням цифр. вибірк. виклику (ЦВВ) на 70-му каналі (бл. 30 мор. миль від берег. радіо­станції з ЦВВ на 70-му каналі). Мор. р-н А2 — р-н, за винятком мор. р-ну А1, у межах зони дії принаймні однієї берег. радіо­станції на проміж. хвилях (ПХ), що забезпечує постійну можливість оповіщення про лихо з використанням ЦВВ на частоті 2187,5 кГц (до 150 мор. миль від берег. радіостанції з ЦВВ на частоті 2187,5 кГц). Мор. р-н А3 — р-н, за винятком мор. р-нів А1 і А2, у межах зони дії геостаціонар. супутників ІНМАРСАТ (бл. між 76°N і 76°S). Мор. р-н А4 — р-н, що знаходиться за межами мор. р-нів А1, А2 і А3. Кожне судно повин­не мати радіоустаткування, що відповідає р-ну плавання. У ГМЗЛБ застосовують супутник. та наземні системи зв’язку. Супутник. система ІНМАРСАТ базується на використанні геостаціонар. супутників і працює в діапазонах частот 1,5 і 1,6 ГГц; забезпечує оповіщення про лихо, що передане судном, з використанням суднової земної станції (СЗС) і можливість двосторон. зв’язку з абонентом. Супутник. система КОСПАС-SARSAT ґрунтується на використанні низькоорбітал. супутників на навколополяр. орбітах і геостаціонар. супутників для ретрансляції сигналів небезпеки від аварій. радіобуїв (АРБ) у діапазоні частот 406,0–406,1 МГц; забезпечує оповіщення про лихо та визначення місця координат АРБ за доплерів. зсувом частоти. Наземні системи зв’язку, що використовують традиц. засоби ра­­діозв’язку, у діапазонах УКХ, середніх хвиль (СХ), ПХ і коротких хвиль (КХ): мор. рухома служба (МРС) в смузі частот 156–174 МГц (УКХ діапазон), що забезпечує оповіщення про лихо в режимі цифр. вибірк. виклику (ЦВВ) і зв’я­зок у режимі телефонії на ближ. відстанях; МРС у смузі частот 4–27,5 МГц (КХ діапазон), що забезпечує оповіщення про лихо в режимі ЦВВ і зв’язок у режимах телефонії і літеродрукування на далеких відстанях; МРС у смузі частот 415–535 кГц (СХ діапазон) і 1605–4000 кГц (ПХ діапазон), що забезпечує оповіщення про лихо в режимі ЦВВ і зв’язок у режимах телефонії і літеродрукування на серед. відстанях. Назем. радіозв’язок здійснюють за допомогою ЦВВ, радіотелефонії і радіотелексу.

Супутник. система ІНМАРСАТ використовує 4 геостаціонар. супутники Землі на високій орбіті (бл. 37 500 км) як активні ретранслятори. Суднові термінали, окрім сповіщення про лихо, забезпечують зв’язок для судноплавства та мореплавання з телефонії і передачі даних зі швидк. до 500 кбіт/сек. (Fleet Broad Band). Нині ГМЗЛБ знаходиться у стані модернізації в рамках стратег. концепції е-навігації, що активно розвивається за підтримки Міжнар. мор. організації. Найближ. часом заплановано використання у складі ГМЗЛБ супутник. системи Ірідіум, що складається з 141 актив. супутника на низьких орбітах (750 км від поверхні Землі). Система Ірідіум підтримує телефон. зв’язок і передачу даних у всьому світі з ручних супутник. телефонів та ін. приймачів. Мережа Ірідіум, на відміну від ІНМАРСАТ, охоплює усю поверхню Землі, зокрема приполярні області. Введення в дію системи Ірідіум зумовить необхідність здійснення деяких змін у визначення Мор. р-нів у СОЛАС. Гол. особливостями розвитку ГМЗЛБ є врахування практич. запитів користувачів — судноводіїв як гол. рушія модернізації; інтегрування суднових систем навігації і радіозв’язку; стандартизації інтерфейсів взаємодії людина–машина. Однією з осн. цілей, пов’я­заних з концепцією електрон. навігації, є: «інтегрувати та подавати інформацію на борт та на берег через інтерфейс людина–машина, що максимізує переваги навігац. безпеки та мінімізує будь-які ризики плутанини або неправил. тлумачення з боку користувача». Інтеграція даних, що надходять через комунікаційно-навігац. обладнання, дає синергетич. ефект в інтегров. системі і дозволяє оптимізувати упр. судном і уникнути можливих промахів і неправил. рішень судноводія. Усі ці питання є предметом одного із напрямів наук. дослідж., що проводять у Нац. університеті «Одес. мор. академія».

Очікується, що інтеграція борт. обладнання (УКХ ЦВВ / VHF DSC; Радіо Телефон / RT; Інтегрована Навігаційна Система / ІНС; Автоматична Ідентифікаційна Система / AIС) забезпечить користувачів на борту судна та відповідальних за безпеку перевезень на березі ефектив., зручними для користувача, перевіреними інструментами і зробить мор. навігацію та комунікації більш надійними та зручними. УКХ ЦВВ, що є важливою частиною GMDSS, не належним чином використовується судноводіями або взагалі ігнорується, заг. ставлення до ЦВВ негативне. Осн. причиною цього є складність інтерфейсу користувача та необхідність роботи з абстракт. даними при формуванні виклику вручну. Ідея зв’язування УКХ ЦВВ і АІС систем вперше була запропонована в документі COMSAR 14/7, 2009. Це значно спрощує зв’язок УКХ ЦВВ і повністю відповідає потребам судноводіїв (COMSAR 15/INF.3, 2010). Подальший розвиток інтеграц. ідеї комунікац. і навігац. систем представлено в документі NCSR 5/6/1, 2017. Ін. недоліком УКХ радіотелефонії є відсутність автомат. ідентифікації передавал. станції, особливо коли ЦВВ (DSC) ігнорується. Водночас важливість, надійність і своєчасність ідентифікації відіграють важливу роль у навігації, порт. упр., пошуково-рятув. операціях. При сучас. радіотелефонії відповідальність ідентифікації цілком лежить на штурмані і його адекват. діях. Згадані недоліки мор. телефонії можуть бути усунені за допомогою технології звук. водяного знака (AW). AW відповідає цифр. інформації, непомітно вбудованої в аудіосигнал. AW для мор. УКХ зв’язку підтримується насамперед впровадженням автоматич. ідентифікації радіотелефон. передач. У інтегров. системі УКХ ЦВВ–РТ–АІС передавал. станція (при натисканні кнопки PTT) позначена відповідною АІС міткою на інформ. дисплеї. Актуальність і практичне значення запропонованого проекту наук. дослідж. підтверджується висновками робочої групи з питань навігації в частині «Керівниц­тво для гармонізованого відображення інформації щодо навігації», отриманого за допомогою засобів зв’язку (документ NCSR 5 / WP.4, 2018). Зокрема, робоча група, розглядаючи документ NCSR 5/6/1, розроблений фахівцями каф. мор. радіо­зв’яз­ку Нац. університету «Одес. мор. академія», відзначила «добре володіння інструментами ІМО та значення вдалої формалізації питань зв’язку в документах ІМО, що стосуються інтеграції УКХ/ПХ/КХ ЦВВ в інформ. дисплей». Документ NCSR 5/6/1 повністю ґрун­тується на запропонованому проекті. Також зазначається, що пропозиція в документі NCSR 5/6/1, спрямована на розв’язання вирішал. аспекту, є лише частиною більш широкого рішення, необхідного для того, щоб дозволити інформації, отриманій від будь-якого обладнання зв’язку, бути спрямованою на навігац. обладнання.

Літ.: Кошевой В. М., Шишкин А. В., Купровский В. И. Глобальная морская система связи для безопасности мореплавания. О., 1997; Глобальная мор­ская система связи при бедствии и для обеспечения безопасности мореплавания. Москва, 2007; Кошевий В. М., Шишкін О. В., Купровський В. І. Глобальний морський зв’язок для пошуку та рятування (GMDSS): Підруч. О., 2011.

В. М. Кошевий, О. В. Шишкін, В. І. Купровський

Рекомендована література

1. Кошевой В. М., Шишкин А. В., Купровский В. И. Глобальная морская система связи для безопасности мореплавания. О., 1997;
   Google ScholarInternet
2. Глобальная мор­ская система связи при бедствии и для обеспечения безопасности мореплавания. Москва, 2007;
   Google ScholarInternet
3. Кошевий В. М., Шишкін О. В., Купровський В. І. Глобальний морський зв’язок для пошуку та рятування (GMDSS): Підруч. О., 2011.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю