Розмір шрифту

A

Морські відклади

МОРСЬКІ́ ВІ́ДКЛАДИ — морські (донні) осади сучасних і стародавніх морів та океанів. Формува­н­ня М. в. почалося з появою на Землі перших водних басейнів (бл. 4 млрд р. тому) і від­бувалося протягом усієї геол. історії. М. в. складаються з осад. матеріалу різного походже­н­ня: териген. (утворюється внаслідок руйнува­н­ня гірських порід суші), біо­ген. (продукується мор. організмами), вулканоген. (викидається під­вод. і назем. вулканами) та хемоген­ного (випадає з мор. води хім. або біо­хім. шляхом). М. в. класифікують за різними ознаками залежно від зав­дань досліджень. За глиб. басейну М. в. поділяють на мілководні — літоральні або прибережні (обмежені глибинами в декілька метрів), неритові (до 200 м) та глибоководні — батіальні (до 3 тис. м), абісальні (від 3 до 6 тис. м) і гіпабісальні (понад 6 тис. м). Існують винятки, напр., у Чорному морі абісал. зона починається з глиб. 2 тис. м. Часто за­стосовують комплексну класифікацію П. Без­рукова, О. Лисицина, що враховує речовин­но-генет. і гранулометрич. склад М. в. Її автори виділяють осн. генет. групи М. в.: териген­ні, органоген­ні, вулканоген­ні, хемоген­ні; за гол. складовими речовин. складу (на основі кількіс. аналізів) роз­різняють уламкові (силікатні), глинисті, пірокластичні, кременеві, карбонатні, залізисті, глауконітові, марганцевисті, фосфатні та збагачені органіч. речовиною типи М. в. За гранулометрич. складом (за роз­міром пере­важаючої фракції) поділяють на грубоуламкові (брили, валуни, галька, гравій), піщані (великі, середні, дрібні), алевритові (великі, дрібні) і пелітові М. в. Залежно від тектоніч. режиму, клімату, рельєфу, глибини, біо­продуктивності, фіз.-хім. і динаміч. параметрів та ін. чин­ників у межах окремих мор. басейнів існують одночасно різноманітні умови, що об­умовлюють утворе­н­ня різних мор. фацій. Мілководні M. в. пред­ставлені різноманіт. фаціями берег. зони, ізольованих від­мілин, епіконтинентал. морів, континентал. і острів. шельфів. Це пере­важно териген­ні уламкові або органоген­ні карбонатні осади. У зонах сучас. прибереж. апвелінгів утворюються збагачені органіч. речовиною діатомові мули та фосфорити. До мілковод. M. в. приурочені залізні та марганцеві руди, роз­сипи важких мінералів (монациту, циркону, рутилу, каситериту, ільменіту, золота, алмазів та ін.), родовища природ. буд. матеріалів (піску, гравію, вапняків, глин), нерідко бувають нафтогазоматеринськими і нафтогазоносними. Осн. маса глибоковод. М. в. формується біля під­ніж­жя континентал. схилів і в глибоковод. конусах виносу, де осадконакопиче­н­ня має лавин. характер, а потужності териген. M. в. (турбідитів, гравітитів) місцями пере­вищують 10–15 км. Такі товщі можуть бути нафтогазоматеринськими. При від­дален­ні від джерел по­стача­н­ня териген. матеріалу потужності та швидкості накопиче­н­ня осадів скорочуються, збільшується роль біо­ген. матеріалу, формуються кременисто-глинисті, карбонатні від­клади та мергелі. M. в. центр. частин океанів пред­ставлені карбонат. та кременистими осадами, червоною глибоковод. океаніч. глиною. До глибоковод. M. в. приурочені поклади залізо-марганцевих конкрецій, в зонах середин­но-океаніч. хребтів роз­винені металоносні осади. Викопні М. в. постседиментацій. процесами пере­творюються в осад. гірські породи. До М. в. належать більшість вапняків, доломітів, мергелів і кременистих порід, значна частина глин і аргілітів, алевролітів, пісковиків, конгломератів, а з корис. копалин — багато заліз. і марганцевих руд, більшість фосфоритів, горючі сланці та ін. Чимало метаморфіч. гірських порід (гнейси, сланці, мармур) спочатку накопичувалися як М. в.

Літ.: Без­руков П. Л., Лисицын А. П. Клас­сификация осадков современ­ных морских водоемов // Тр. Ин-та океанологии АН СССР. 1960. Т. 32; Мурдмаа И. О. Фации океанов. Москва, 1987; Митропольський О. Ю., Іванік О. М. Морська геологія. К., 2016.

Г. В. Клюшина

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
21
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
68567
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
76
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 10):
Бібліографічний опис:

Морські відклади / Г. В. Клюшина // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-68567.

Morski vidklady / H. V. Kliushyna // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-68567.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору