Мосолов Олександр Васильович

МОСО́ЛОВ Олександр Васильович (29. 07(11. 08). 1900, Київ — 12. 07. 1973, Москва) — композитор, піаніст. 1903 разом із батьками переїхав до Москви. Закін. Моск. консерваторію (1925; кл. М. М’яс­ковського). Під час навч. підтримував творчі контакти з Р. Ґлієром. Від 1925 — дійс. чл. Асоц. сучас. музики України. 1927–29 — муз. ред. Центр. радіо, водночас 1927 зазнав переслідувань з боку діячів Рев. асоц. пролетар. музик. У творах 1920-х рр. виявилися стилістика урбанізму й конструктивізму, зокрема, симф. епізод «Завод», «Чотири газетні оголошення» (обидва — 1926). Упродовж 1930-х рр. був актив. учасником фольклор. експедицій, зокрема на укр. етнічні тер. Краснодар. і Ставропол. країв; використовував фольклорні записи у своїх творах. 1937 заарешт. і за звинувач. в антирад. діяльності засланий у табори, 1938 звільнений. Від 1942 мешкав у Москві. Серед творів — симфонія-поема «Україна» (1943), композиції, засн. на фольклорі кубан. козаків, зокрема сюїти для оркестру нар. інструментів «Кубанська» (1950), «Кубанські наспіви» (1951).

Рекомендована література

1. Барсова И. Из неопубликованного архива А. В. Мосолова // Сов. му­зыка. 1989. № 7;
   Google Scholar Internet
2. Холопов Ю. Александр Мосолов и его фортепианная музыка // Мосолов А. Избр. сочинения для фортепиано. Москва, 1991.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю