МОСЦІ́ЦЬКИЙ Ігнатій (Mościcki Ignacy; 01. 12. 1867, с. Межаново, нині Мазовец. воєводства, Польща — 02. 10. 1946, комуна Версуа, кантон Женева, Швейцарія, 1993 пере­похов. у Варшаві) — польський державний діяч, фахівець у галузі електрохімії, фізик. Президент Польщі (1926–39). Закін. хім. факультет Ризької політехніки (1891). Під час навч. спочатку брав участь у націоналіст., а потім — соціаліст. рухах. Був одним з учасників під­готовки замаху на рос. чиновників (виготовив бомбу), після не­вдалого викона­н­ня ви­­їхав до Великої Британії, продов­жуючи спів­працю із Закордон. союзом польс. соціалістів. Навч. у Тех. коледжі; згодом студіював фізику та математику у Фрайбур. університеті (Швейцарія), де 1897–1901 й працював асист. каф. фізики. 1901–12 — тех. кер. під­приємства, що виробляло азотну кислоту за роз­робленими М. методами; 1916 разом із К. Клінґом заснував Львів. НДІ «Метан», що існував до 1922, та видавав ж. «Metan» (від 1920 — «Przemysł Chem.»); у 1922–26 — директор комбінату азот. сполук у Кролевській Гуті (нині м. Хожув Сілез. воєводства); 1928–30 ініціював створе­н­ня Держ. ін­ституту азот. сполук у Тарнуві (нині Малопольс. воєводства; обидва — Польща). 1912–25 — звичай. професор кафедри технології неорган. хімії та тех. електрохімії, 1915–17 — декан хім. ф-ту, 1925 — ректор Львів. політехніки; 1925–26 — завідувач кафедри тех. електрохімії Варшав. політехніки. У вересні 1939 емігрував до Румунії, у грудні того ж року — до Швейцарії. Був почес. д-ром Львів. політехніки (1926) і університету (1928). Окрім видобутку азот. кислоти з повітря шляхом синтезу оксидів азоту в електр. дузі, роз­робив також низку ін. важливих хім.-фіз. технологій викори­ста­н­ня нафти та газу. Як соратник і послідовник польс. лідера Ю. Пілсудського, М. тривалий час залишався «символом» режиму «санації» в Польщі, під­тримував ідею незалежної України без зх. земель. Сприяв деяким українцям з Галичини долати жит­тєві негаразди (зокрема П. Франку).