Мота Володимир Несторович
Визначення і загальна характеристика
МО́ТА Володимир Несторович (24. 06. 1927, Львів) — співак (бас-профундо), бандурист. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Всеукр. літ.-мист. премія ім. братів Б. і Л. Лепких (1999). Навч. у Львів. муз. школі (1943–44). Співу навч. у М. Сабат-Свірської, гри на бандурі — в Ю. Сінгалевича у Львові. 1944–45 воював у дивізії «Галичина». 1945–47 перебував у таборі для військовополонених в Італії (м. Ріміні, де навч. гри на бандурі в Я. Бабуняка), після перевезення табору — у Великій Британії (1947–48). Був чл. табір. хору Рімін. ансамблю «Бурлака» (диригенти С. Гумінілович, Є. Пасіка), а також — тріо, квартету і малої капели бандуристів під керівництвом Я. Бабуняка. У їхньому складі виступав у Італії та Великій Британії. 1949–52 — соліст хору «Гомін» (м. Манчестер, Велика Британія). Від 1952 оселився у м. Монреаль (провінція Квебек, Канада). Працював на підприємстві з виготовлення авіадвигунів. 1969 заснував школу бандуристів і створив капелу, з якою брав участь у концертах разом із хором «Боян». Після виходу на пенсію виступає сольно, а також співає у хорі Спілки укр. молоді «Відлуння» та церк. хорі греко-катол. церкви. 2003 заснував власну студію звукозапису. Співорганізатор вокал.-інструм. гурту «Співанка» (2006). Пропагує бандурне мистецтво у Канаді, США, Великій Британії, Україні. Автор ст. «Співає рімінський ансамбль “Бурлака”» // «Українське слово», 2002, 14–20 лютого; «Бандура — то моя зброя» // «Вісті комбатанта», 2007, № 3. Записав компакт-диски «Народні і авторські пісні. Бандурист Володимир Мота» (2008), «Пісні Богдана Веселовського. Співає Володимир Мота» (2009), «Твори Тараса Шевченка в піснях» (2012).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
