Мотика Ярослава Іванівна
Визначення і загальна характеристика
МОТИ́КА Ярослава Іванівна (28. 02. 1946, с. Арламівська Воля Городоцент р-ну Львів. обл.) — майстриня художньої кераміки, графік. Дружина Ярослава, мати Мар’яни Мотик. Член НСХУ (1985). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971; викл. Ю. Лащук, З. Флінта). На творчій роботі. Основні галузі — художня кераміка і кам’яна пластика малих форм. Учасниця мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Львові (1980, 1984, 1988, 2013), Києві (1995, 1999). Для творчості М. характерні узагальненість та декоративність форм, майстерно поєднані з глибоким чорним чи матово-сріб. тонами. Деякі роботи зберігаються у НМУНДМ (Київ), Львів. галереї мистецтв.
Додаткові відомості
- Основні твори
- декор. пластика — «Баран» (1977), «Мандрівник», «Казки мого дитинства» (обидва — 1980), «Гостинність» (1982), «Голуби», «Прачка», «Кіт дрімає» (усі — 1983), «Тяжка хода», «Баба з куркою», «Свічник із вороною» (усі — 1985), «Колискова», «Згорблений чоловік», «До міста», «Вишивальниця», «Франкове село» (усі — 1986), «У свято» (1987), «Із життя Марії» (1990), «Та, яка йде» (1991), «Сон» (1999); графіка — «Козацький хрест», «Пальмова гілка», «Хрест у сяйві», «Квітка весни» (усі — 2013).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
