МОЧА́ЛОВ Інар Іванович (Мочалов Инар Иванович; 20. 01. 1932, м. Тифліс, нині Тбілісі) — російський філософ, історик науки. Доктор філософських наук (1970), професор (1972). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1954). Від­тоді — на викладац. роботі в Казан. університеті (Татар­стан, РФ) й Казан. авіац. ін­ституті (зокрема був завідувач кафедри філософії); від 1974 — у Ін­ституті історії природо­знавства і техніки РАН (Мос­ква): ст. н. с., пров. н. с., гол. н. с.; водночас — проф. Моск. тех. університету. Ви­знаний дослідник наук. спад­щини В. Вернадсько­го, ініціатор ви­вче­н­ня й публікації числен. архів. матеріалів із фондів РФ, України та ін. держав. Уперше за­провадив у наук. обіг неві­домі раніше архівні матеріали В. Вернадського (стат­ті, нариси, листи, щоден­ники), роз­крив особливість його світо­гляду та внесок у сучасну наук. картину світу; охарактеризував як одного з лідерів ліберал. крила рос. визв. руху. Творчість В. Вернадського роз­глядав у контекс­ті рос. і світ. культур. Член редколегії ж. «Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія» (Київ).