Мощич Петро Степанович
МО́ЩИЧ Петро Степанович (27. 04. 1928, с. Волосате Львів., нині Підкарп. воєводства, Польща — 10. 02. 2006, Київ) — лікар-педіатр. Батько О. Мощича. Доктор медичних наук (1967), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Ордени князя Ярослава Мудрого 5-го, «За заслуги» 3-го ступеня (обидва — 2003). Закін. Ужгород. університет (1952). Від 1953 працював у Нац. мед. університеті (Київ): завідувач кафедри дит. інфекц. хвороб (1971–82) і факультет. педіатрії (1983–96, 2001–03); водночас — зав. (1995–2003), професор (2003–06) каф. педіатрії Київ. мед. університету Укр. асоц. нар. медицини. Гол. дит. інфекціоніст (1969–73), гол. педіатр (1973–89) МОЗ УРСР. Наукові дослідження: дит. кардіологія, ревматологія; інфекц. хвороби, захворювання шлунк.-кишк. тракту, дихал. системи, імунодефіцитні стани в дітей; організація педіатр. допомоги; вдосконалення викладання педіатрії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Практическая кардиология детского возраста. 1969; Малосимптомные формы ревматизма у детей. 1975; Инфекционно-аллергические полирадикулоневриты у детей. 1982; Вирусные гепатиты у детей. 1991; Диспансеризація здорових дітей в умовах поліклініки. 2003; Кардіологія дитячого і підліткового віку: Навч. посіб. 2006 (усі — Київ, співавт.).
Рекомендована література
- Корифей української педіатрії професор Петро Степанович Мощич. К., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
