Морозкін Микола Іванович
МОРО́ЗКІН Микола Іванович (14. 02. 1893 — 08. 01. 1966, Київ) — лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1940), член-кореспондент АМН СРСР (1957). Закін. мед. факультет Моск. університету (1916). Від 1923 працював у Смолен. мед. інституті (РФ); 1938–39 — завідувач відділу паразитар. тифів Центр. інституту епідеміології і мікробіології (Москва); від 1940 — завідувач кафедри інфекц. хвороб Горьков. мед. інституту (нині Нижній Новгород, РФ); від 1952 — зав. клініки грипу і заст. дир. з наукової роботи Київ. НДІ інфекц. хвороб. Брав участь у ліквідації епідем. спалахів висип. тифу, туляремії, бруцельозу в Білорусі та Серед. Азії. Вивчав питання діагностики та імунопрофілактики гострих кишк. інфекцій — черев. тифу й паратифів, сальмонельозу, дизентерії, безжовтян. форми вірус. гепатитів, інфекц. хвороб дихал. системи, зокрема гострих респіратор. захворювань, грипу, пневмоній. Розробив диференц. діагностику грипу. Автор симптому Морозкіна при грипі В.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О повторном сыпном тифе // ЖМЭИ. 1941. № 2; Пятнадцатилетний опыт применения гемотерапии в инфекционной клинике // ВД. 1952. № 8; Грипп. Москва, 1958; Клинико-эпидемиологические наблюдения за стертыми и безжелтушными формами болезни Боткина в очагах инфекции // Инфекцион. гепатит. К., 1961 (співавт.); Гриппозная пневмония (Клиника и лечение). К., 1962.
Рекомендована література
- Угрюмов Б. Л. О врачебном долге. К., 1985;
- Андрейчин М. А. Вклад українських вчених у розвиток клінічної інфектології // Зб. пр. Терноп. міського осередку НТШ. Т. 1. Т., 2004.