Мороз Данило Юхимович
МОРО́З Данило Юхимович (10. 06. 1910, с. Бубнівщина, нині Прилуц. р-ну Черніг. обл. — 09. 03. 2002, Севастополь) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (1999). В армії від 1932. Закін. Уссурій. військ.-політ. училище (1936), Ростов. училище самохід. артилерії (1944; обидва — РФ), Вищу офіцер. школу самохід. артилерії (1949). Відзначився у липні 1944 як командир батареї 1493-го самохід. артилер. полку 11-го танк. корпусу під час визволення м. Любомль (Волин. обл.). Після війни продовжив службу в армії. Від 1957 — підполковник у запасі. Мешкав і працював у м. Алмати (Казахстан), від 1996 — у Севастополі. Ім’ям М. названо школу в рідному селі, у Севастополі на будинку, де він мешкав, встановлено мемор. дошку.
Літ.: Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны. 1982; Золоті зірки України. Кн. 1. 2002 (обидві — Київ).
В. О. Сандул
Рекомендована література
- Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны. 1982;
- Золоті зірки України. Кн. 1. 2002 (обидві – Київ).