Міхнік Адам

Визначення і загальна характеристика

МІ́ХНІК Адам (Michnik Adam; 17. 10. 1946, Варшава) — польський громадсько-політичний діяч, історик, публіцист. Ордени Заслуги ФРН (2001), Почес. Легіону (Франція, 2003), князя Ярослава Мудрого 3-го ступеня (2007), Білого Орла (Польща, 2010) та ін. Належав до лівих прокомуніст. організацій, але згодом роз­чарувався у соціалізмі і ви­ступав з його критикою у молодіж. дис­кусій. клубах «Клуб кривого дзеркала», «Клуб пошукувачів суперечностей» (1961–64), де гартувалася політ. опозиція комуніст. режиму. 1964 вступив на істор. факультет Варшав. університету, брав участь у діяльності опозиц. до влади студент. організацій і заворуше­н­нях. 1968 заарешт., після амністії працював на ви­роб-ві. 1975 екс­терном завершив навч. у По­знан. університеті. Після нетривалого пере­бува­н­ня в Парижі (1976–77) повернувся до Польщі та долучився до роботи опозиц. Комітету захисту робітників (вирізнявся організац. і публіцист. активністю у сфері самвидаву). 1980 при­єд­нався до незалеж. проф­спілк. обʼ­єдн. «Солідарність». За цей період понад 100 разів був заарешт. і за­знав ре­пресій. 1981 інтернов. і увʼязнений без вироку до 1984. У 1985 знову заарешт., за звинуваче­н­ням в антисоціаліст. діяльності засудж. до 3-х р. по­збавле­н­ня волі. Після до­строк. звільне­н­ня — радник лідера опозиції Л. Валенси. Брав участь у під­готовці Круглого столу пере­мовин пред­ставників влади і опозиції (1989), який роз­почав мирний процес демократизації Польщі. 1989 заснував часопис «Gazeta Wyborcza», обра­ний депутатом сейму (1989–91). Після 1991 ро­зі­йшовся у по­глядах із командою президента Л. Валенси і зосередився на редактор., публіцист. і громад. роботах, об­стоюючи процеси демократизації. По­гляди і позиція М. часто за­знавали критики з боку різних інтелектуал. і політ. середовищ, знаходилися в епіцентрі гострих дис­кусій у часи сусп. транс­формації. Вітав утворе­н­ня незалеж. України, під­тримував процеси демократ. пере­творень у ній. Автор числен. публікацій у польс. та світ. ЗМІ, багатьох книжок з історії Польщі та сучас. політ. процесів у Європі та світі, пере­кладених багатьма мовами, зокрема укр. — «У пошуках свободи. Есеї про історію та політику» (2009), «Роз­мови між паном і панотцем» (2013; обидві — Київ). Гол. увагу в них приділяє аналізу соц. і політ. процесів у сучас. світі, взаємин між реліг. конфесіями та нац. спільнотами. Почес. д-р Мін­несот. і Мічиґан. університетів, Нової школи соц. дослідж. у Нью-Йорку (усі — США), почес. проф. Нац. університету «Києво-Могилян. академія».

Літ.: Шевчук Д. Ґалерея авторитетів польського дисидента // Критика. 2005. № 7–8; Під­луцький О. Шлях до свободи Адама Міхніка // ДТ. 2009. № 20; Дисидент, якого не зʼїдять: Адам Міхнік про українсько-польські суперечки й спільне майбутнє // Укр. тиждень. 2009. № 22; Носова Б. М. Медійний дискурс есеїв А. Міхніка як історико-філософський аспект політичної комунікації // Інформ. су­спільство. 2011. Вип. 14; A. Dudek. Historia polityczna Polski 1989–2012. Kraków, 2013.

Л. О. За­шкільняк

Завантажити статтю