Міхно Петро Савич
МІХНО́ Петро Савич (18. 12, за ін. даними — 21. 12. 1867, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. — 04. 11, за ін. даними — 23. 11. 1938, м. Іркутськ, РФ) — краєзнавець, природознавець. Закін. Глухів. учител. інститут (Черніг. губ., нині Сум. обл.; 1888). Відтоді до 1906 учителював у Троїцькосав. міському 4-клас. училищі (нині у межах м. Кяхта, Бурятія, РФ); від 1906 — інспектор нар. училищ у Забайкал. обл., зокрема Селегин., Верхньоужин., Троїцькосав., Акшин., Нерчинсько-Завод. пов. 1890 заснував Троїцькосав. краєзн. музей, був першим зберігачем його фондів. У цей період став чл. Троїцькосав.-Кяхтин. відділ. Приамур. відділу Рос. геогр. товариства, а 1903 — чл. Рос. ентомол. товариства. 1907–10 — директор Читин. (нині Забайкал. край, РФ), 1922–37 — Кяхтин. краєзн. музеїв. 1901 досліджував Ірин. мінерал. води, 1902 керував експедицією, що збирала матеріали з ботаніки, ентомології, геології, орнітології в р-ні оз. Хубсугул у Монголії; 1904–05 вивчав Ямаров. мінерал. води в Забайкаллі. Колекцію рослин з Монголії (400 видів) придбано Женев. міським гербарієм (Швейцарія). 1908 брав участь в Агин. експедиції в Забайкаллі, зібраний матеріал поповнив фонди Читин. і Кяхтин. краєзн. музеїв. 1927 організував експедицію на Гусине озеро (Бурятія); 1930 зібрав гербарій із 15 тис. найменувань лікар., отруй., ефіронос. рослин Даурії (нині Бурятія, Забайкал. край і Амур. обл.) для Новосибір. хім.-фармацевт. інституту (РФ); 1936–37 очолював експедицію на гірський масив Хамар-Дабан у Пд. Прибайкаллі. Тричі необґрунтовано був заарештований (1922, 1931, 1937). 1 листопада 1938 за звинуваченням у шпигунстві на користь Японії був засудж. до розстрілу. 1957 реабілітований. На його честь названі: підвид степової мустели — Mustela eversmanni Michnoi Kastschenko, підвид далекосхідної полівки — Mikrotus fortis Michnoi Kastschenko, сибірський углозуб — Hynobis Michnoi Nikolskii, житняк Міхно — Agropyron Michnoi Roshev. Разом з етнологом Б. Петрі написав розвідку «Чикойский всадник» («Тр. секции археологии Ин-та археологии и искусствознания Рос. асоц. НИИ обществен. наук», 1929, т. 4) про однойм. давню знахідку — бляшку на пояс (2 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.).
Рекомендована література
- Попов В. В. Михно как краевед // Бурятоведение. 1927. № 3, 4;
- Константинов М. В. Оракулы веков: Этюды об исследователях Сибири. Новосибирск, 2003;
- Крижанівський В. Випускники Глухівського учительського інституту (1874–1906): Біогр. слов. Глухів, 2019.