Молодчий Олександр Гнатович
МОЛО́ДЧИЙ Олександр Гнатович (27. 06. 1920, Луганськ — 09. 06. 2002, Вінниця, похов. у Чернігові) — військовик. Генерал-лейтенант авіації (1962). Двічі Герой Радянського Союзу (1941, 1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Орден Богдана Хмельницького 3-го (1995) і 2-го (1999) ступ. Закін. Ворошиловгр. аероклуб (нині Луганськ, 1935) і військ. авіац. школу льотчиків (1938), Вищу офіцер. льотно-тактичну школу дальної авіації (м. Іваново, РФ), Військ. академію Генштабу (1959). У 1935–37 — нач. авіамодел. майстерні та планерист-інструктор Ворошиловгр. аероклубу. В армії від 1937, на фронті від 1941. Загалом до кінця війни здійснив 311 бойових вильотів на бомбардування об’єктів у глибокому тилу ворога, з них 287 — нічних. Став першим прижиттєвим Двічі Героєм Рад. Союзу. Після війни продовжив службу у ВПС, зокрема 1951–53 командував 22-ю (м. Бобруйськ Могильов. обл., Білорусь), 1955–57 — 106-ю (м. Узин Білоцерк. р-ну Київ. обл.) важкими бомбардувал. авіац. дивізіями; 1961–65 — командир 8-го окремого бомбардувал. авіац. корпусу (м. Благовєщенськ Амур. обл., РФ). Від 1965 — генерал-лейтенант авіації у відставці. Від 1966 мешкав і працював у рідному місті, від 1968 — у Чернігові. У Луганську встановлено погруддя, у Чернігові, Благовєщенську, Узині — мемор. дошки М. Його ім’ям названо дальні бомбардувальники Ту-22М3 (нині знаходиться у Музеї ВПС України у Полтаві) та Ту-160 ВПС РФ, а також вулиці у Чернігові, Луганську, м. Лисичанськ (Луган. обл.) та ін. Автор кн. «В пылающем небе» (Д., 1970; К., 1973), «Самолеты уходят в ночь» (К., 1979; 1983; 1988), «Самолет уходит в ночь» (Москва, 1986).
Рекомендована література
- Левитин П. Человек бессмертного подвига // Подвиг освобождения. Москва, 1973;
- Булкин С. П. Молодчий Александр Игнатьевич. Д., 1974;
- Кузнецов Т. Н. Судьба Героя. Чг., 2007;
- Стежеринський А. Олександр Молодчий: відомий і невідомий // Черніг. відомості. 2010, 23 черв.
Завантажити статтю
Людина 
