Молочний лиман

МОЛО́ЧНИЙ ЛИМА́Н – гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Знаходиться у Якимів., Мелітопол. та Приазов. р-нах Запоріз. обл., за бл. 8 км на Пд. від Мелітополя. Заг. пл. 19 000 га. 1974 встановлено природоохорон. статус, 2010 увійшов до складу Приазовського національного природного парку як одна з осн. його акваторій. М. л. внесено до переліку водно-болот. угідь міжнар. значення відповідно до ратифік. Україною Рамсар. конвенції (1995). Охороняється Молочний лиман, що є місцем нересту й нагулу пром. видів мор. риб (4 види, кефалі, бички, камбала глоса, атерина та ін.). З геоморфол. погляду лиман — інгресійна водойма, що утвор. у результаті затоплення пониж. ділянки річк. долини Молочної; за гідрол. режимом — антропогенно регульована водойма через штучно створ. канал, що сполучає його з акваторією Азовського моря. Через канал підтримується водообмін лиману з морем і регулюється солоність води на рівні 25–35 ‰. Занесення каналу піщано-черепашк. відкладами супроводжується припиненням водообміну. Разом з інтенсив. випаровуванням зі знач. площі водного дзеркала це призводить до різкого підвищення солоності води до 50–60 ‰, а в окремі роки — до 120 ‰ зі знач. зниженням рівня води. Рослинність лиману — угруповання камки малої, цанікелії стеблистої та водоростей. Ділянки узбережжя зайняті угрупованнями прибережно-вод. (очерет південний, бульбокомиш морський, куга Табернемонтана), галофіт. (солонець простертий, содник простертий) та рослинності заростаючих пісків (аргузія сибірська, осока колхідська та ін.). Дрібні о-ви лиману є місцем гніздування водно-болот. птахів. У М. л. та на о-вах трапляються види рослин і тварин, занес. до Червоної книги України, зокрема катран морський, астрагал дніпровський, морківниця прибережна, франкенія припорошена, шемая азовська, крячок малий, кулик-довгоніг, кулик-сорока, пісочник морський, чоботар; до Європ. Червоного списку занес. ситник Фоміна. Лиман — місце відпочинку й оздоровлення дітей та місц. населення. На його правому березі було розміщено 28 дит. оздоров. центрів, більшість з яких у зв’язку з несприятливим гідролог. режимом в акваторії та високою солоністю води нині припинили своє існування.

Літ.: Демченко В. О., Черничко Р. М., Черничко Й. І. та ін. Сучасний стан Молочного лиману як водно-болотного угіддя міжнародного значення // Заповідна справа в Україні. 2012. Т. 18, вип. 1–2; Воровка В. П., Демченко В. О., Винокурова С. В. Динаміка гідрологічних показників Молочного лиману як гідрологічного заказника загальнодержавного значення // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2015. Т. 1.

В. П. Воровка, В. О. Демченко, В. П. Коломійчук