МОЛО́ЧНИЙ ЛИМА́Н — гідрологічний заказник загальнодержавного значе­н­ня. Знаходиться у Якимів., Мелітопол. та Приазов. р-нах Запоріз. обл., за бл. 8 км на Пд. від Мелітополя. Заг. пл. 19 000 га. 1974 встановлено природо­охорон. статус, 2010 уві­­йшов до складу Приазовського національного природного парку як одна з осн. його акваторій. М. л. внесено до пере­ліку водно-болот. угідь між­нар. значе­н­ня від­повід­но до ратифік. Україною Рамсар. конвенції (1995). Охороняється Молочний лиман, що є місцем нересту й нагулу пром. видів мор. риб (4 види, кефалі, бички, камбала глоса, атерина та ін.). З геоморфол. по­гляду лиман — ін­гресійна водо­йма, що утвор. у результаті затопле­н­ня пониж. ділянки річк. долини Молочної; за гідрол. режимом — антропоген­но регульована водо­йма через штучно створ. канал, що сполучає його з акваторією Азовського моря. Через канал під­тримується водооб­мін лиману з морем і регулюється солоність води на рівні 25–35 ‰. Занесе­н­ня ка­налу піщано-черепашк. від­кладами су­проводжується припине­н­ням водооб­міну. Разом з інтенсив. випаровува­н­ням зі знач. площі водного дзеркала це призводить до різкого під­вище­н­ня солоності води до 50–60 ‰, а в окремі роки — до 120 ‰ зі знач. зниже­н­ням рівня води. Рослин­ність лиману — угрупова­н­ня камки малої, цанікелії стеблистої та водоростей. Ділянки узбереж­жя зайняті угрупова­н­нями прибережно-вод. (очерет пів­ден­ний, бульбокомиш морський, куга Табернемонтана), галофіт. (солонець простертий, содник простертий) та рослин­ності заростаючих пісків (аргузія сибірська, осока колхідська та ін.). Дрібні о-ви лиману є місцем гніздува­н­ня водно-болот. птахів. У М. л. та на о-вах трапляються види рослин і тварин, занес. до Червоної книги України, зокрема катран морський, астрагал дні­провський, морківниця прибережна, франкенія припорошена, шемая азовська, крячок малий, кулик-довгоніг, кулик-сорока, пісочник морський, чоботар; до Європ. Червоного списку занес. ситник Фоміна. Лиман — місце від­починку й оздоровле­н­ня дітей та місц. населе­н­ня. На його правому березі було роз­міщено 28 дит. оздоров. центрів, більшість з яких у звʼязку з не­сприятливим гідролог. режимом в акваторії та високою солоністю води нині припинили своє існува­н­ня.