Молякевич Дмитро Панасович
МОЛЯКЕ́ВИЧ Дмитро Панасович (28. 06. 1926, с. Єлизаветпіль Базалій. р-ну Волин. губ., нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. — 12. 11. 2021, Київ) — поет-сатирик. Член НСПУ (1962). Заслужений працівник культури України (1986). Під час нім.-фашист. окупації вивез. до Німеччини на примус. роботи, після звільнення повернувся до рідного села. Закін. Львівський університет (1952). Працював у ред. львів. обл. г. «Вільна Україна», від 1961 — у ред. ж. «Перець». Автор лірич. поезій — зб. «Серце говорить» (1956), «Сучаснику мій» (1961; обидві — Львів); гуморист. та сатир. віршів — зб. «Ерудиція з молоком» (1964), «Закон є закон» (1967), «Бацила свинства» (1971), «Чолом вам!» (1974), «Про небесне та земне» (1976), «Загадка природи» (1980), «Любов навиворіт» (1983), «Критика знизу» (1990; премія ім. Остапа Вишні, 1991); зб. проз. фейлетонів і памфлетів «За “райскою” брамою» (1986; усі — Київ). Окремі твори М. перекладено рос., молд., естон., болгар. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Гумор і сатира. К., 1986.
Рекомендована література
- Косяченко В. Ліричний герой сатирика // Жовтень. 1977. № 2;
- Петренко М. Закон непарних чисел (кілька замальовок до портрета Д. Молякевича) // Дзвін. 2006. № 10.