МОМОТЕ́НКО Олександр Іванович (15. 01. 1915, с. Новий Буг, нині місто Микол. обл. — 17. 08. 2012, Миколаїв) — військовик. Герой України (2005). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Ордени «За заслуги» 3-го (2002) і 2-го (2004) ступ., Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2003). Закін. пед. курси (1931). Від­тоді учителював, працював у г. «Ударник» (с. Софіївка Новобуз. р-ну); від 1939 — завідувач від­ділу селян. молоді Микол. обкому комсомолу. В армії від 1941. Навч. у Халтурин. військ. училищі (нині м. Орлов, РФ). Від 1942 — пом. нач. політвід­ділу 10-ї гвард. повітр.-десант. дивізії, яка брала участь у визволен­ні України, зокрема у форсуван­ні Дні­пра побл. с. Мишурин Ріг (Верх­ньодні­пров. р-ну Дні­проп. обл.). 1944 демобілізов. після важкого поране­н­ня. Від 1945 — на парт. роботі у Миколаєві, зокрема від 1954 — секр. обл. комітету КПУ; 1974–86 — голова Микол. обл. комітету нар. контролю; від 1987 — голова Микол. обл. організації ветеранів. Від­знач. за внесок у роз­виток ветеран. руху в Україні. 2015 у Новому Бузі встановлено барельєф М., його імʼям на­звано парк.