Монастирський Євген Олександрович
МОНАСТИ́РСЬКИЙ Євген Олександрович (08(21). 06. 1907, с. Нестерівці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 13. 07. 1991, Київ) — правознавець. Кандидат юридичних наук (1965). Навч. у с.-г. профшколі (1928–30), перебував на комсомол. роботі (1930–31) та військ. службі (1931–33). Від 1932 — чл. ВКП(б). 1937 закін. Інститут держ. будівництва і права (Харків). Від жовтня 1937 — директор цього Інституту; 1939–41 — відповідал. референт, пом. завідувач відділу, в. о. завідувача відділу Наркомату зовн. справ СРСР. Після нападу Німеччини 1941 добровільно вступив до нар. ополчення, признач. політруком роти. Потрапив у полон, звідки втік і переховувався на окупов. території. З приходом рад. армії після спец. перевірки служив рядовим у стрілец. дивізії, демобілізов. у зв’язку з тяжким пораненням. Через перебування в полоні та на окупов. тер. виключений із партії і позбавлений офіцер. звання, 1944–45 і 1948–50 — безробітний. Після лібералізації від 1957 рад. політики стосовно колиш. полонених поновлений в офіцер. званні, повторно на заг. засадах вступив до партії. Працював у Київ. міській колегії адвокатів, юрисконсультом; від 1961 — в Інституті держави і права АН УРСР (Київ): 1967–84 — старший науковий співробітник Досліджував проблеми труд. права.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Постоянно действующие производственные совещания. 1965; Дисциплінарна відповідальність. 1976; Проблемы кодификации законодательства Союза ССР и союзных республик о труде. 1977 (співавт.); Науково-практичний коментар до Кодексу законів про працю Української РСР. 1977 (співавт.); Равноправие женщин: подлинное и мнимое. 1979 (співавт.); Применение законодательства, регулирующего дисциплину труда рабочих и служащих. 1980 (співавт.); Правовое регулирование труда молодежи в СССР. 1984 (співавт.); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
