Монахов Володимир Васильович
МОНА́ХОВ Володимир Васильович (30. 09. 1922, с. Довгинцеве, нині у складі м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. — 18. 11. 1983, Москва) — кіноактор, кінорежисер, оператор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1964). Член СКін СРСР (1971). Ленін. премія (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. ВДІК (Москва, 1952), де й викладав від 1969. Починав у кінематографії як актор кінокартини «Безсмертний гарнізон» (1956, реж. З. Агроненко, Е. Тіссе, «Мосфільм»). Оператор фільмів: «За вітриною універмагу», «Стрибуха» (обидва — 1955, співавт.), «Висота», «Четверо» (обидва — 1957), «Доля людини» (1959), «Оптимістична трагедія» (1963); реж. кінострічок: «Непрохана любов» (1964), «Про чудеса людські» (1967), «Неочікуваний гість» (1972), «Любов моя вічна» (1981; обидві — співавт.). Першим в укр. кінематографі використав вертоліт як знімал. майданчик. Роботи М. вирізняються динамікою та худож. досконалістю, пластикою, суворим реалізмом, драм. напруженістю, живописністю, сміливими ракурсами, точністю деталей.