Розмір шрифту

A

Мондіалізм

МОНДІАЛІ́ЗМ (від франц. le monde — світ) — геополітична концепція, в основу якої покладено ідею про необхідність просува­н­ня геополітичного роз­витку до повної планетарної інтеграції: пере­ходу від числен­ності держав, народів, націй та культур до уніфікованого світу. Термін «М.» вживають пере­важно у рамках франц. геополіт. школи. Фактично, ця концепція за­ймається дослідж. наслідків глобалізації для геополіт. структури світу, а також виробле­н­ням практ. рекомендацій для реалізації уніфіков. світу. Мондіаліст. ідеї на концептуал. рівні роз­вивалися в рамках таких аналіт. центрів, як: Рада з між­нар. від­носин (центр — у США; створ. 1921 як філію «Фонду Карнеґі»; гол. мета — виробле­н­ня амер. стратегії в планетар. мас­штабі, кінц. метою вважали повну уніфікацію планети та створе­н­ня Світ. уряду); Більдербер. клуб (група; засн. 1954, обʼ­єд­нувала амер. та європ. аналітиків, політиків, фінансистів, інтелектуалів); Три­сторо­н­ня комісія (Трілатераль): утвор. 1973, у складі пере­бували пред­ставники Японії; покликана обʼ­єд­нувати 3 «великі простори», що є лідерами в технол. роз­витку та ринк. економіці: амер. (Пд. й Пн. Америки); європ.; тихо­океан. (контролює Японія). Осн. ідеєю всіх мондіаліст. проектів є пере­хід до єдиної світ. системи за стратег. домінува­н­ня Заходу й «про­гресив.», «гуманіст.», «демократ.» цін­ностей. Прикладом мондіаліст. концепції, в рамках якої роз­робляють сценарії реалізації ідеї формува­н­ня «єдиного світу», є теорія конвергенції польс.-амер. політолога і соціолога З. Бжезинського (перед­бачала формува­н­ня нового культурно-ідеол. типу цивілізації, що є проміжним між соціалізмом і капіталізмом, між атлантизмом й континенталізмом). За концепцією уніполяр. світу амер. політолога А. Страуса, глобал. уніполе становить баланс сил держав, що не роз­глядають одна одну як антагоністів, у них від­сутнє прагне­н­ня вирішувати спірні пита­н­ня військ. шляхом. Глобал. уніполе має трицентричну простор. структуру: США, ЄС та Японія. Глобал. домінува­н­ня США пояснюється різноманіт. факторами, що на різних етапах роз­глядають як вирішальні. Концепція «кінця історії» япон.-амер. філософа і політолога Ф. Фукуями є ідей. базою неомондіалізму і перед­бачає формува­н­ня нового порядку на основі універсалізації суто атлантист. системи після заверше­н­ня «холодної вій­ни», а всі регіони світу пере­організовуватимуться за новою моде­л­лю навколо найроз­виненіших центрів; ліберал. демократія пере­твориться на найпотужнішу силу в світі; осн. фактором роз­витку стануть наука та техніка; в світі закінчиться глобал. проти­стоя­н­ня, зруйнуються нац. рамки культури, економіки, про­блеми з політ. сфери пере­йдуть в економічну. Концепція «гео­економіки» франц. економіста Ж. Ат­талі — особлива версія мондіаліст. геополітики, що пере­важно роз­глядає не суто геополіт. фактори, а тільки екон. реальність в її від­ношен­ні до простору. Геополітично-цивілізац. дуалізм від­кидався в нових реаліях. Автор виділив 3 важливі регіони, що в єдиному світі пере­творяться на центри великих екон. просторів: амер. про­стір; європ. про­стір після обʼ­єд­на­н­ня Європи; тихоокеан. регіон, або «зона нового процвіта­н­ня». За концепцією «постката­строфіч. М.» італ. політолога К. Санторо, на сучас. етапі світ пере­буває в стані пере­ходу від біполяр. до мондіаліст. структури за версією багатополярності. Цей період характеризується цивілізац. ката­строфами: послабле­н­ня ролі між­нар. ін­ститутів; посиле­н­ня націоналіст. тенденцій всередині країн; дезінтеграція традиц. блоків (це не стосується Європи) і по­ступовий роз­пад існуючих держав; початок війн малої та серед. інтенсивності; за­гроза планетар. хаосу при­зведе до ви­зна­н­ня різними блоками необхідності формува­н­ня фактично Світ. уряду; остаточне створе­н­ня планетар. держави під егідою нових між­нар. ін­станцій.

Літ.: J. Attali. Millennium: Winners and Losers in the Corning World Order. 1991; Z. Bzezinski. The Grand Chessboard and Its Geostrategic Imperatives. 1998; F. Fuku­yama. The End of History and the Last Man. 2006 (усі — Нью-Йорк).

С. В. Андрущенко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
21
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
69164
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
580
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 10
  • середня позиція у результатах пошуку: 2
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 2): 266.7% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Мондіалізм / С. В. Андрущенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-69164.

Mondializm / S. V. Andrushchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-69164.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору