Моніторинг соціологічний

Визначення і загальна характеристика

МОНІТО́РИНГ СОЦІОЛОГІ́ЧНИЙ  — систематичне спостереження за станом соціальних об’єктів, явищ, процесів із використанням системи показників і організаційних заходів, що забезпечують можливість регулярного отримання інформації, необхідної для оцінювання, контролю та прогнозу соціальних змін у певній сфері життєдіяльності суспільства. Методика організації моніторинг. дослідж. забезпечує регулярне обстеження числен. ген. сукупностей (насел. країни, певного регіону тощо) вибірк. методом за стандарт. процедурою та усталеною системою показників. Власні системи показників сусп. змін є у багатьох країнах. США стали піонерами поєднання у системі заг.-нац. соц. показників статист. і соціол. індикаторів, що зумовило значне посилення сусп. уваги до даних системат. (моніторинг.) соціол. спостережень як інформ. бази розроблення стратегії й коригування соц.-екон. політики. Загалом у розвинених демократ. країнах існує чітке розуміння того, що для підвищення ефективності держ. упр., економіки та соц. політики на заг.-нац. і регіон. рівнях потрібне спец. інформ. забезпечення, яке ґрунтується на розробленні системи соц. показників та моніторинг. процедурі збирання поточ. і прогностич. соц. інформації, що відображає особливості змін умов та якості життя людей, їхній статус у суспільстві як представників різних соц. груп. Відсутність системи відповід. показників призводить до некон­трольов. прийняття політ. рішень, пов’язаних із розвитком соц. сфери, рівнем добробуту народу, соц. захистом непрацездат. і малозабезпеч. груп населення. Особл. значення М. с. набуває за часів глибоких та прискорених соц. трансформацій, коли принципово змінюються соц. структури й інститути, а сусп. і груп. ефекти соц. зрушень потребують постій. спостереження для адекват. оцінки характеру та напряму соц. змін, їхнього врахування у практиці поточ. соц. упр. і розроблення стратегії сусп. реформ. У Європі ведеться кілька відомих довготривалих моніторинг. соціол. дослідж.: Вивчення європ. цінностей (European Values Sur­vey), Європ. барометр (Eurobaro­me­ter), Барометр нових демократій (New Democracies Barometer), Європ. соц. дослідж. (European Social Survey). Остан. проект, започатк. на поч. 21 ст. у країнах ЄС, відзначається найвищим рівнем метод. й організац. культури проведення. 2004 до нього приєднався Інститут соціології НАНУ (Київ), що має багаторіч. досвід здійснення заг.-укр. М. с. за ретельно обґрунтов. системою соц. показників. В Україні концепцію системат. заг.-нац. моніторинг. дослідж. запропонувала завідувач відділу соц. діагностики Інституту соціоло­гії НАНУ Н. Паніна. 1992 вона здій­сни­­ла апробацію низки соціол. індикаторів, які, на її думку, могли віддзеркалювати принцип. соц. зміни на шляху суспільства до вільної економіки, правової держави та ефектив. демократії. За результатами цього дослідж. (а також кількох додатк. опитувань) розроблено систему соціол. показників, за якою від 1994 здійснюють щорічні моніторинг. опитування. Завдяки цьому нині укр. соціологи мають досвід спостереження за соц. змінами, які відбуваються в укр. суспільстві, що трансформується. Узагальнення результатів моніторингу сприяло появі концепцій посттоталітар. амбівалентності свідомості базового типу особистості, заг. та специфіч. соціопатій, подвій. інституціоналізації укр. суспільства та визначенню осн. тенденцій соц. змін. Аналіз результатів М. с. дає змогу визначити загалом позитив. погляд на перспективу демократ. розвитку укр. суспільства, яку зумовлює наявність соц.-політ. та соц.-психол. передумов подолання кризових явищ соц.-екон. життя періоду поглиблених соц. трансформацій. Але цей оптимізм розрах. на довготривалу перспективу соц. трансформацій, пов’язану з необхідністю подальших суттєвих демократ. інституц. змін та принцип. перетворень у системі взаємовідносин держави та громадянського суспільства.

Завантажити статтю