Монне-Млодницька Ванда

МОННЕ́-МЛОДНИ́ЦЬКА Ванда (24. 04. 1850, Львів — 02. 02. 1923, там само) — скульп­торка, письменниця, перекладачка. Мати М. Вольської. У Львові відвідувала майстерню Й. Шимзера та навч. 1866–67 у П. Філіппі. Створювала гіпс. і бронз. пор­третні медальйони, зокрема А. Ґроттґера, П. Філіппі (обидва — 1868), батьків (1869), К. Уєйського (1870); рисунки олівцями і тушшю — копії картин Рафаеля, портрет А. Ґроттґера (1866), карикатури (1867), композицію «Anno olim» (1892). Брала участь у львів. виставках від 1868. Наприкінці 19 ст. на її віллі діяв неформал. літ.-худож. центр Львова, де часто бували К. Уєйський, Я. Матейко, К. Машковський, Г. Родаковський, А. Хмельовський, Г. Сенкевич, Г. Венявський (присвятив їй муз. твір «Легенда»). Авторка повісті «На порозі слави» (1884, про життя молодих художників), низки оповідань, дит. кн. «Przygoda Adasia», «Fidrygałka» (обидві — Львів, 1911; з іл. В. Вітвіцького). Переклала польс. мовою «Байки» Г.-К. Андерсена, кн. «Вікторія» К. Гамсуна, «Легенди Христові» С. Лаґерлеф та ін. Її спогади разом із листуванням з А. Ґроттґером надрук. у двотомнику «Ar­tur і Wanda: Dzieje miłości Artura Grottgera і Wandy Monné» (Lwów, 1928). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Львів. істор. музеї.

Завантажити статтю