Монне-Млодницька Ванда

МОН­НЕ́-МЛОДНИ́ЦЬКА Ванда (24. 04. 1850, Львів — 02. 02. 1923, там само) — скульп­торка, письмен­ниця, пере­кладачка. Мати М. Вольської. У Львові від­відувала майстерню Й. Шимзера та навч. 1866–67 у П. Філіп­пі. Створювала гіпс. і бронз. пор­третні медаль­йони, зокрема А. Ґрот­тґера, П. Філіп­пі (обидва — 1868), батьків (1869), К. Уєйського (1870); рисунки олівцями і тушшю — копії картин Рафаеля, порт­рет А. Ґрот­тґера (1866), карикатури (1867), композицію «Anno olim» (1892). Брала участь у львів. ви­ставках від 1868. На­прикінці 19 ст. на її віллі діяв неформал. літ.-худож. центр Львова, де часто бували К. Уєйський, Я. Матейко, К. Машковський, Г. Родаковський, А. Хмельовський, Г. Сенкевич, Г. Венявський (присвятив їй муз. твір «Легенда»). Авторка повісті «На порозі слави» (1884, про життя молодих художників), низки оповідань, дит. кн. «Przygoda Adasia», «Fidrygałka» (обидві — Львів, 1911; з іл. В. Вітвіцького). Пере­клала польс. мовою «Байки» Г.-К. Андерсена, кн. «Вікторія» К. Гамсуна, «Легенди Христові» С. Лаґерлеф та ін. Її спогади разом із листува­н­ням з А. Ґрот­тґером на­друк. у двотомнику «Ar­tur і Wanda: Dzieje miłości Artura Grottgera і Wandy Monné» (Lwów, 1928). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Львів. істор. музеї.

Завантажити статтю