Розмір шрифту

A

Монометалізм

МОНОМЕТАЛІ́ЗМ (від моно… і лат. metallum — метал) — грошова система, що ґрунтується на викори­стан­ні в якості грошей одного металу. Залежно від металу ви­окремлюють золотий, сріб. і мідний М. Мідний М. існував у Стародав. Римі в 3–2 ст. до н. е. і подальшого пошире­н­ня не отримав. Грош. системи на основі М. при­йшли на зміну біметал. системам, які через одночасне викори­ста­н­ня 2-х металів були не­стабіл., оскільки встановлюване державою фіксов. спів­від­ноше­н­ня між золотом і сріблом не від­повід­ало їхній ринк. вартості. У результаті зниже­н­ня собівартості видобутку срібла та його знеціне­н­ня на­прикінці 19 ст. золоті монети почали пере­ходити із обігу в скарби, тобто від­бувалася їхня тезаврація (накопиче­н­ня банками, скарбницями, фондами, приват. особами). 1865 Франція, Бельгія, Швейцарія та Італія спробували зберегти біметалізм шляхом під­писа­н­ня між­нар. угоди про під­тримку твердого спів­від­ноше­н­ня між золотими та сріб. монетами на рівні 1:15,5 (фактично перша спроба між­держ. регулюва­н­ня грош. системи), в результаті чого 1865 створ. Лат. монет. союз (існував до 1927). Однак через 10 р. заг. вартіс. еквівалентом стало золото, тому 1878 вільне карбува­н­ня сріб. монет у країнах-чл. Лат. монет. союзу припинено. Біметалізм по­ступився місцем М. — золотому або срібному. У Рос. імперії сріб. М. існував у 1843–52, в Індії — у 1852–93, в Нідерландах — у 1847–75. Золотий М. уперше офіційно за­проваджено 1816 у Великій Британії, а вже у 2-й пол. 19 ст. більшість країн світу пере­йшла на викори­ста­н­ня саме цієї грош. системи: Німеч­чина — 1871, Швеція, Норвегія, Данія — 1873, Франція — 1876, Австро-Угорщина — 1892, Рос. імперія та Японія — 1897, США — 1900. Від кін. 19 ст. найбільшого пошире­н­ня набув золотий М. Залежно від характеру обігу та обміну грош. знаків на золото роз­різняють 3 різновиди золотого М.: золотомонет., золотозливк. та золотодевіз. стандарти. Золотий М. у формі золотомонет. стандарту, що сформувався у рамках Париз. валют. системи (1867–1922), практично існував до 1-ї світової вій­ни та до­зволив забезпечити від­носну стабільність і еластичність грош. системи (це сприяло роз­витку виробництва, між­нар. торгівлі та зміцнен­ню кредит. системи). Після 1-ї світової вій­ни роз­почато пере­хід до золотозливк. стандарту, при якому карбува­н­ня та обіг золотих монет припинено або сут­тєво обмежено, а папер. гроші обмінювали лише на золоті зливки. На зміну йому при­йшов золотодевіз. стандарт: банкноти обмінювали на «девізи» — іноз. валюту, що була роз­мін­ною на золото. Цей стандарт офіційно закріплено в рамках Ґенуез. валют. системи (1922–44) та покладено в основу грош. систем 30-ти країн світу. Фактично золотодевіз. стандарт закріпив валютну залежність одних держав від ін. і став основою для пере­ходу до золотовалют. стандарту, оскільки в умовах роз­витку світ. економіки виникла необхідність конвертації нац. валюти у валюти ін. країн, а не в золото. Після 1-ї світової вій­ни пере­хід до золотодевіз. стандарту сприяв від­новлен­ню стабільності грош. систем, концентрації у центр. банках знач. запасів золота та валют. резервів, під­вищен­ню регулюючої ролі держави в організації грош. обігу. У звʼязку з цим багато вчених, напр., Ф. Хайєк, М. Ротбард, Х. де Сото, Ґ. Гюльсман, вважають грош. систему, що ґрунтувалася на золотому стандарті, найдосконалішою. У звʼязку з політ. та екон. зруше­н­нями на поч. 20 ст. необхідність забезпече­н­ня стабіл. функціонува­н­ня грош. систем стала ще більш актуальною, тому валюти окремих економічно роз­винених країн почали пере­творюватися у між­нар. грош. стандарт. Це при­звело до появи золотовалют. стандарту, який офіційно закріплено 1944 у рамках Брет­тон-Вудської валют. системи. Основа золотовалют. стандарту — формува­н­ня валют. зон, у яких як грош. стандарт використовували валюту країни, що економічно та політично домінувала в цій зоні. Так, між 1-ю та 2-ю світ. вій­нами існував «стерлінґ. стандарт», у 1945–71 — «доларовий стандарт». Із заверше­н­ням 1-ї світової вій­ни обмін банкнот на золото у більшості країн світу припинено, від 1930-х рр. усі форми М. скасовано. Після 2-ї світової вій­ни металіст. теорія грошей втратила своє значе­н­ня, хоча центр. банки багатьох країн на основі золотовалют. стандарту ще продовжували фіксувати золотий вміст своїх нац. грош. одиниць, а обмін валют від­бувався на основі «золотого паритету» до поч. 1980-х рр. Остаточно металіст. грош. системи пере­стали існувати від серед. 1970-х рр. у результаті повної демонетизації золота. На зміну їм при­йшли фідуціарні грош. системи.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
21
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
69186
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
194
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Монометалізм / С. В. Міщенко, С. В. Науменкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-69186.

Monometalizm / S. V. Mishchenko, S. V. Naumenkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-69186.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору