Розмір шрифту

A

Моноопера

МОНОО́ПЕРА (від моно... і опера) — невеликий за мас­штабами музичний твір, де драматичний конфлікт зосереджено навколо однієї ді­йової особи. Осн. формою вислову худож. ідеї твору є монолог героя, засн. на аріоз. й декламац. інтонуван­ні. Для М. властиві одноплановість сцен. інтриги, майже цілковита від­сутність сцен. дії, під­вищена значущість авдитатив. ряду; фрагментарність викладу, мозаїчна форма, наскріз. роз­виток з елементами монтаж. драматургії, обмеженість часо-простору, роз­горнута система лейт­мотивів та інтонац.-темат. звʼяз­ків на від­стані, концентрація темат. матеріалу (що інколи призводить до монотематизму), оберненість часових координат (на­пливи, спогади, картини асоціат. плану, від­ступи). При створен­ні М. композитори звертаються до мемуарно-епістоляр. (монолог.) жанрів малої прози (щоден­ники, листи, спогади), а також до малих літ. жанрів (оповіда­н­ня, новела, повість, драм. сцена). У М. яскраво виявляється вплив структури літ. першоджерела на композицію опер. твору. В М. провід­ну драматург. роль ві­ді­грає оркестр, пере­важно невеликий за складом, який компенсує від­сутність зовн. дії, створює психол. під­текст, «коментує» сюжет. хід подій. М. як художнє явище породжує театр нового типу, засн. на превалюван­ні внутр. дії, на глибокому осмислен­ні специф. характеру інтонува­н­ня, на вмін­ні роз­крити обʼєм. худож. образ. Упродовж 20 ст. до жанру М. зверталися Ф. Пуленк («Людський голос»), К. Стеценко («Іфігенія в Тавриді»), Г. Жуковський («Волзька балада»), О. Білаш («Балада вій­ни», «Сповідь білого тюльпана»), В. Губаренко («Самотність»), В. Власов («Білі троянди»), Л. Самодаєва («Танок із тінню»), Б. Синчалов («Лист із Мілана», «Самотній в океані») та ін.

Літ.: Архімович Л. Українська класична опера: Істор. нарис. К., 1957; Її ж. Шляхи роз­витку української радянської опери. К., 1970; Сабинина М. Опера-оратория и моноопера // Сов. муз. театр: Пробл. жанров. Москва, 1982; Черкашина М. Советская опера вчера и сегодня: Пробл. интер­претации соврем. темы // Муз. искус­ство и формирование нового человека. К., 1982; Мамчур І. Сучасна українська опера. К., 1984; Селицкий А. Советская моноопера: транс­формация родовых при­знаков жанра // Муз. театр: События, пробл. Москва, 1990.

Н. А. Толошняк

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
21
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
69187
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
165
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Моноопера / Н. А. Толошняк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-69187.

Monoopera / N. A. Toloshniak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-69187.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору