Монополія

МОНОПО́ЛІЯ (від моно… і грец. πωλέω — продаю) — виключне право на виробництво, торгівлю, промисли, що належить одній особі, певній групі осіб або державі (див. Державна монополія); великі обʼєд­на­н­ня під­приємців (картелі, синдикати, трести, концерни, консорціуми тощо), які виникають на базі зростаючої концентрації виробництва і капіталу та зосереджують у своїх руках більшу половину виробництва та (або) продажу будь-якого товару з метою досягне­н­ня панівного становища на ринку й одержа­н­ня максимального прибутку. Монопол. вважають домінуюче становище під­приємця, що дає йому можливість само­стійно або разом з ін. під­приємцями обмежувати конкуренцію певного товару на ринку. За­звичай монополістом вважають під­приємця, частка якого на ринку певного товару пере­вищує 35 %, однак згідно з ріше­н­ням Антимонопольного комітету України, монопол. може бути ви­знане становище під­приємця, коли його частка на ринку певного товару становить і менше 35 %. Монопол. становище під­приємців на ринку для всіх видів товарів нар. спожива­н­ня, а також усіх видів робіт і послуг ви­значає Антимонопол. комітет України та його територ. від­діл. у регіонах. Монопол. діяльність — дії чи без­діяльність під­приємця (під­приємців) за умови його монопол. становища на ринку у виробництві та реалізації товарів, а також дії чи без­діяльність органів влади та упр., спрямов. на нед­опуще­н­ня, істотне обмеже­н­ня чи усуне­н­ня конкуренції. Зло­вжива­н­ням монопол. становищем вважають низку дій (чи без­діяльність) під­приємця: навʼязува­н­ня умов договору, що ставлять конкурентів у нерівне становище, або додатк. умов, що не є предметом договору (зокрема навʼязува­н­ня товару, не потрібного конкуренту); обмеже­н­ня або припине­н­ня виробництва, а також вилуче­н­ня з обороту товарів з метою створе­н­ня чи під­тримки дефіциту на ринку або встановле­н­ня монопол. цін; частк. чи повна від­мова від реалізації або закупівлі товару за від­сутності альтернатив. джерел по­стача­н­ня чи збуту з метою створе­н­ня або під­тримки дефіциту на ринку чи встановле­н­ня монопол. цін; ін. дії з метою створе­н­ня пере­шкод для до­ступу на ринок (виходу з ринку) ін. під­приємців; встановле­н­ня дис­кримінац. цін (тарифів, роз­цінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів; монопольно високих цін (тарифів, роз­цінок) на свої товари, що призводить до поруше­н­ня прав споживачів, монопольно низьких цін на свої товари, що призводить до обмеже­н­ня конкуренції. До поруше­н­ня прав споживачів та обмеже­н­ня конкуренції призводять і неправомірні угоди між під­приємцями, спрямов. на встановле­н­ня (під­трима­н­ня) монопол. цін, знижок, на­дбавок (доплат) або націнок; роз­поділ ринків за територ. принципом, асортиментом товарів, обсягом їхньої реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за ін. ознаками з метою їх монополізації; усуне­н­ня з ринку або обмеже­н­ня до­ступу на нього продавців, покупців, ін. під­приємців. Монопол. вважають також діяльність органів влади та упр., спрямов. на нед­опуще­н­ня, істотне обмеже­н­ня чи усуне­н­ня конкуренції, зокрема вчине­н­ня дій, які роз­цінюють як дис­кримінацію під­приємців. До них належать: заборона створе­н­ня нових під­приємств чи ін. організац. форм під­приємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановле­н­ня обмежень на здійсне­н­ня окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеже­н­ня конкуренції; примуше­н­ня під­приємців до вступу в асоціації, концерни та ін. обʼ­єд­на­н­ня під­приємств, а також до пріоритет. укладе­н­ня договорів, першочерг. по­ставки товарів певному колу споживачів; прийня­т­тя рішень про централізов. роз­поділ товарів, що призводить до монопол. становища на ринку; встановле­н­ня заборони на реалізацію товарів з одного регіону в ін.; на­да­н­ня окремим під­приємцям податк. та ін. пільг, що ставлять їх у привіле­йов. становище щодо ін. під­приємців, що призводить до монополізації ринку певного товару; обмеже­н­ня прав під­приємців щодо при­дба­н­ня та реалізації товарів; встановле­н­ня заборони чи обмежень стосовно окремих під­приємців або груп під­приємців. Недобросовісною конкуренцією ви­знано неправомірне викори­ста­н­ня фірм. найменува­н­ня, знака для товарів і послуг або будь-якого маркува­н­ня товару (див. Марка торгова), а також неправомірне копіюва­н­ня форми упаковки, зовн. оформле­н­ня, імітація, копіюва­н­ня, пряме від­творе­н­ня товару ін. під­приємця, самовільне викори­ста­н­ня його імені; умисне пошире­н­ня неправдивих або неточних ві­домостей, що можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам ін. під­приємця; отрима­н­ня, викори­ста­н­ня, роз­голоше­н­ня комерц. таємниці, а також конфіденц. інформації з метою заподія­н­ня шкоди діловій репутації або майну ін. під­приємця; замовле­н­ня, виготовле­н­ня, роз­міще­н­ня чи пошире­н­ня реклами, що не від­повід­ає вимогам чин­ного законодавства України і може завдати шкоди фіз., юрид. особам або державі. Держ. контроль за дотрима­н­ням антимонопол. законодавства, захист інтересів під­приємців та споживачів від його порушень, зокрема від зло­вжива­н­ня монопол. становищем і недобросовісної конкуренції, здійснює Антимонопол. комітет України та його територ. від­діле­н­ня. За поруше­н­ня антимонопол. законодавства перед­бачена низка покарань: примус, поділ монопол. утворень, накладе­н­ня штрафів на під­приємців — юрид. осіб; накладе­н­ня адм. від­повід­альності на служб. осіб і громадян-під­приємців; стягне­н­ня у дохід держ. бюджету прибутку, незакон­но одержаного субʼєктами під­приємн. діяльності внаслідок зло­вжива­н­ня монопол. становищем або недобросовісної конкуренції; від­шкодува­н­ня потерпілій особі шкоди, заподіяної такою діяльністю, тощо. Див. також Монополія зовнішньої торгівлі.

Завантажити статтю