Монотеїзм

Визначення і загальна характеристика

МОНОТЕЇ́ЗМ (від моно… і …теїзм) — єдинобож­жя, релігійне вче­н­ня про єдиного персоніфікованого Бога. Протилежне політеїзму (багатобож­жя). У філос. аспекті М. складається з ви­зна­н­ня єдиного, особистого, ро­зумного і вільного начала, що створило світ і управляє ним. Для антич. епохи, не­зважаючи на роз­виток монолатрії (поклоні­н­ня одному божеству в кожній місцевості), був притаман. політеїзм. В історії філос. думки існують різні під­ходи до ви­значе­н­ня появи М.: роз­виток реліг. сві­домості йде від фетишизму до політеїзму, а потім до М.; і навпаки — у сві­домості людини існує вроджений М., потім від­бувається роз­виток політеїзму, після чого зʼявляється усві­домлений М. Біблійні книги Старого Завіту (див. Біблія) дають широкий опис по­стій. боротьби політеїзму і М. Ізраїл. народ вже у першій заповіді, даній йому Богом Яхве, за­стережено від поклоні­н­ня ін. богам, реліг. культ яких надто принадливий, оргіастич., сексуал., театральний. Ізраїл. цар Соломон (автор богонатхнен. книг — Приповісті Соломона і Еклезіаста) збудував у Єрусалимі храм для Бога Яхве і одночасно зводив жертовники для язичниц. богів — фінікій. Астарти, ам­моніт. Молоха, моавитян. Химиса та ін., поклонявся і здійснював жертво­приноше­н­ня їм. Усі пророчі книги Біблії — від пророка Ісайї до пророка Малахії — по­стійно під­давали жорсткій критиці «обраний Богом народ» за його ідолопоклоні­н­ня та служі­н­ня ін. богам (тривала без­перервна боротьба М. і політеїзму, при цьому остан­ній завжди пере­магав). Від­так, уявле­н­ня про багатьох богів і поклоні­н­ня їм спів­існувало з уявле­н­ням про одного Бога і поклоні­н­ням лише «одному Йому» упродовж усієї біблій. історії. Нині моноте­їстич. релігіями вважають юдаїзм, християнство й іслам, але найбільш строгий принцип М. характер. для ісламу та юдаїзму. У християнстві Бог ви­ступає у ви­гляді Трійці (Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Свя­тий Дух). Отже, про християн. М. можна осмислен­но говорити лише у широкому аспекті цього ви­значе­н­ня, що упродовж усього існува­н­ня християнства і до сучасності викликало різні рефлексії.

Літ.: Біблія — священ­на книга іудеїв і християн, історично-культурні памʼятки // Яроцький П. Л. Релігіє­знавство. К., 2004.

П. Л. Яроцький

Завантажити статтю