Монтессорі Марія

Визначення і загальна характеристика

МОНТЕС­СО́РІ Марія (Мontessori Маriа; 31. 08. 1870, м. Кʼяравал­ле, провінція Анкона, Італія — 06. 05. 1952, с. Нордвейк-ан-Зе, нині м. Нордвейк, Нідерланди) — італійський педагог та лікар. Авторка оригінал. пед. системи, що заснована на ідеях вільного вихова­н­ня. Закін. Рим. університет (1894). Не­вдовзі захистила дис. з психіатрії та в 26 р. стала першою в Італії жінкою, яка здобула наук. ступ. д-ра мед. н. (1896), вчене зва­н­ня проф. гігієни у Вищій жін. школі (1896–1906). У 1895–98 працювала в дит. психіатр. клініці, де за­ймалася про­блемами лікува­н­ня та навч. дітей з обмеж. можливостями. Ви­вчала праці франц. психіатрів Ж.-М. Ітара та Е. Сеґена; під впливом їхніх ідей роз­робила влас. метод роз­витку органів чуття в ро­зумово від­сталих дітей; домоглася знач. успіхів у роботі з такими дітьми; роз­винула влас. методику навч. дітей письму й читан­ню. 1900–01 спів­дир. Ортофреніч. школи з під­готовки вчителів спец. шкіл для дітей з фіз. та розум. вадами. Її цікавили не лише психологія та педагогіка, а й антропологія, зокрема пита­н­ня еволюц. роз­витку людини, природні фактори й соц. середовище, що впливають на розум. роз­виток дитини. Від 1900 читала курс пед. антропології в Рим. університеті (1904–08 — проф.); лекції опубл. у кн. «Antropologia Peda­gógica» («Педагогічна антропологія», Мілан, 1910). Виявляла інтерес до методики роботи зі здоровими дітьми, ви­вчала педагогіку роз­витку здорової дитини. 1907 у рим. р-ні Сан-Лоренцо від­крила «Будинок дитини» — 1-й до­шкіл. заклад для дітей 3–6 р., де за­провадила власну систему навч. (див. Монтес­сорі педагогічна система), від­повід­но до якої дитина — активна особистість з інтенс. мотивацією до самороз­витку; будь-яке наси­л­ля над нею не­припустиме. Найважливіший принцип системи М. маніфестує зверне­н­ня дитини до дорослого: «Допоможи мені це зробити самому». Зав­да­н­ня педагога полягає в тому, щоб ретельно роз­планувати навч. та ігрову ситуації, створити роз­виваюче середовище і спо­стерігати за самост. роботою дитини, пропонуючи допомогу лише тоді, коли це необхідно. Основою навч. М. вважала сенсорне вихова­н­ня (роз­виток органів чуття за допомогою навколиш. середовища та занять із дидакт. матеріалом). Досвід навч. узагальнила в кн. «Il Metodo della Pedagogia Scientifica applica­to allʼeducazione infantile nelle Case die Bambini» («Метод наукової педагогіки, за­стосований до дитячого вихова­н­ня в “Будинках дитини”», Рим, 1909), що викликала інтерес не лише в Італії, а й за її межами (пере­кладена 20-ма мовами світу). Від 1909 М. проводила курси з під­готовки вчителів, зокрема між­нар. (1-й у Римі, 1913); читала лекції за кордоном. 1922 урядом Італії при­знач. держ. ін­спектором шкіл. 1929 М. організувала Між­нар. асоц. Монтес­сорі (АМІ), що діє донині. У багатьох країнах виникли Монтес­сорі-товариства: в США (1915), Нідерландах (1917), Арґентині (1927), Швейцарії (1932), Великій Британії (1933); зро­стала популярність методу в Європі. 1934 М. змушена залишити Італію. Мешкала в Іспанії (1934–36), Нідерландах (1936–39), Індії (1939–46), де продовжувала пед. діяльність. Після закін. 2-ї світової вій­ни повернулася у Нідерланди; 1950 їй присвоєно наук. ступ. д-ра, вчене зва­н­ня проф. Амстердам. університету. Остан­ні роки життя очолювала Ін­ститут педагогіки ЮНЕСКО в Гамбурзі (Німеч­чина). Нині пед. система М. поширена у багатьох країнах світу: Австрії, Великій Британії, Індії, Італії, Німеч­чині, США, Франції, Японії. Оцінюючи її, австр. психолог З. Фройд говорив: «Там, де Монтес­сорі, я не потрібний». Одним зі свідчень між­нар. ви­знан­ня пед. ідей М. стало ріше­н­ня ЮНЕСКО (1988), за яким її ви­знано однією з 4-х великих педагогів 20 ст., які ви­значили спосіб пед. мисле­н­ня сучасності. Її кандидатуру тричі (1949, 1950, 1951) пропонували на Нобелів. премію миру; на її честь на­звано кратер на Венері; порт­рет М. роз­міщено на купюрі номіналом в 1 тис. лір. В Італії знято х/ф «Марія Монтес­сорі: життя заради дітей» (2007, реж. Дж.-М. Таварел­лі).

Пр.: Руководство к моему методу / Пер. с итал. Москва, 1916; Впитываю­щий разум / Пер. с англ. С.-Пе­тербург, 2009; Как развивать внутрен­ний потенциал человека / Пер. с англ. С.-Пе­тер­бург, 2011.

Літ.: E. P. Culverwell. The Montessori principles and practice. London, 1913; Фаусек Ю. И. Детский сад Монтес­сори. Москва, 2007; Бондар В. І., Ільченко А. М. Психолого-педагогічні основи роз­витку дітей в системі М. Монтес­сорі: Навч. посіб. П., 2009; Стэндинг Э. Жизнь и творчество М. Монтес­сори / Пер. с англ. С.-Пе­тербург, 2010.

С. І. Ціхун

Завантажити статтю