Монтессорі Марія
МОНТЕССО́РІ Марія (Мontessori Маriа; 31. 08. 1870, м. К’яравалле, провінція Анкона, Італія — 06. 05. 1952, с. Нордвейк-ан-Зе, нині м. Нордвейк, Нідерланди) — італійський педагог та лікар. Авторка оригінал. пед. системи, що заснована на ідеях вільного виховання. Закін. Рим. університет (1894). Невдовзі захистила дис. з психіатрії та в 26 р. стала першою в Італії жінкою, яка здобула наук. ступ. д-ра мед. н. (1896), вчене звання проф. гігієни у Вищій жін. школі (1896–1906). У 1895–98 працювала в дит. психіатр. клініці, де займалася проблемами лікування та навч. дітей з обмеж. можливостями. Вивчала праці франц. психіатрів Ж.-М. Ітара та Е. Сеґена; під впливом їхніх ідей розробила влас. метод розвитку органів чуття в розумово відсталих дітей; домоглася знач. успіхів у роботі з такими дітьми; розвинула влас. методику навч. дітей письму й читанню. 1900–01 співдир. Ортофреніч. школи з підготовки вчителів спец. шкіл для дітей з фіз. та розум. вадами. Її цікавили не лише психологія та педагогіка, а й антропологія, зокрема питання еволюц. розвитку людини, природні фактори й соц. середовище, що впливають на розум. розвиток дитини. Від 1900 читала курс пед. антропології в Рим. університеті (1904–08 — проф.); лекції опубл. у кн. «Antropologia Pedagógica» («Педагогічна антропологія», Мілан, 1910). Виявляла інтерес до методики роботи зі здоровими дітьми, вивчала педагогіку розвитку здорової дитини. 1907 у рим. р-ні Сан-Лоренцо відкрила «Будинок дитини» — 1-й дошкіл. заклад для дітей 3–6 р., де запровадила власну систему навч. (див. Монтессорі педагогічна система), відповідно до якої дитина — активна особистість з інтенс. мотивацією до саморозвитку; будь-яке насилля над нею неприпустиме. Найважливіший принцип системи М. маніфестує звернення дитини до дорослого: «Допоможи мені це зробити самому». Завдання педагога полягає в тому, щоб ретельно розпланувати навч. та ігрову ситуації, створити розвиваюче середовище і спостерігати за самост. роботою дитини, пропонуючи допомогу лише тоді, коли це необхідно. Основою навч. М. вважала сенсорне виховання (розвиток органів чуття за допомогою навколиш. середовища та занять із дидакт. матеріалом). Досвід навч. узагальнила в кн. «Il Metodo della Pedagogia Scientifica applicato all’educazione infantile nelle Case die Bambini» («Метод наукової педагогіки, застосований до дитячого виховання в “Будинках дитини”», Рим, 1909), що викликала інтерес не лише в Італії, а й за її межами (перекладена 20-ма мовами світу). Від 1909 М. проводила курси з підготовки вчителів, зокрема міжнар. (1-й у Римі, 1913); читала лекції за кордоном. 1922 урядом Італії признач. держ. інспектором шкіл. 1929 М. організувала Міжнар. асоц. Монтессорі (АМІ), що діє донині. У багатьох країнах виникли Монтессорі-товариства: в США (1915), Нідерландах (1917), Арґентині (1927), Швейцарії (1932), Великій Британії (1933); зростала популярність методу в Європі. 1934 М. змушена залишити Італію. Мешкала в Іспанії (1934–36), Нідерландах (1936–39), Індії (1939–46), де продовжувала пед. діяльність. Після закін. 2-ї світової війни повернулася у Нідерланди; 1950 їй присвоєно наук. ступ. д-ра, вчене звання проф. Амстердам. університету. Останні роки життя очолювала Інститут педагогіки ЮНЕСКО в Гамбурзі (Німеччина). Нині пед. система М. поширена у багатьох країнах світу: Австрії, Великій Британії, Індії, Італії, Німеччині, США, Франції, Японії. Оцінюючи її, австр. психолог З. Фройд говорив: «Там, де Монтессорі, я не потрібний». Одним зі свідчень міжнар. визнання пед. ідей М. стало рішення ЮНЕСКО (1988), за яким її визнано однією з 4-х великих педагогів 20 ст., які визначили спосіб пед. мислення сучасності. Її кандидатуру тричі (1949, 1950, 1951) пропонували на Нобелів. премію миру; на її честь названо кратер на Венері; портрет М. розміщено на купюрі номіналом в 1 тис. лір. В Італії знято х/ф «Марія Монтессорі: життя заради дітей» (2007, реж. Дж.-М. Тавареллі).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Руководство к моему методу / Пер. с итал. Москва, 1916; Впитывающий разум / Пер. с англ. С.-Петербург, 2009; Как развивать внутренний потенциал человека / Пер. с англ. С.-Петербург, 2011.
Рекомендована література
- E. P. Culverwell. The Montessori principles and practice. London, 1913;
- Фаусек Ю. И. Детский сад Монтессори. Москва, 2007;
- Бондар В. І., Ільченко А. М. Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М. Монтессорі: Навч. посіб. П., 2009;
- Стэндинг Э. Жизнь и творчество М. Монтессори / Пер. с англ. С.-Петербург, 2010.