Монтморилоніт

МОНТМОРИЛОНІ́Т  — мінерал класу силікатів, напівкристалічний водний алюмосилікат шаруватої будови. Спрощена хім. формула: (Na, Ca)_0,3(Al, Mg)₂ [Si₄O₁₀](OH)₂∙nH₂O. Хім. склад змінний: SiO₂ — 45–55 %, Al₂O₃ — 18–20 %, MgO і Fe₂O₃ — частки %, Na₂O і СаО — до 1,5 %, Н₂O — до 24–26 %. Сингонія моноклінна. Форми виділення: тонкодисперсні, приховано кристалічні, щільні землисті агрегати; іноді утворює змішаношаруваті зростання з каолінітом і гідрослюдами. Густина 2; твердість 1–2. Колір білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений; блиск матовий, восковий. Злам щільних різновидів — раковистий. Здатний інтенсивно поглинати воду в знач. кількостях, унаслідок чого сильно набухає; під час сушіння важко видалити приєднану воду. Є важливим мінералом осад. комплексів. Утворюється осад. шляхом, унаслідок вивітрювання порід, вулканіч. попелу та скла, рідше — гідротермал. способом. Монтморилоніт. глини (бентоніт, гумбрин, асканіт, кіл) використовують для виробництва цементу, кераміки, цегли, для приготування промив. рідин під час спорудження свердловин, як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі та мийні засоби. Використовують у нафт., текстил., гумовій, папер. та ін. галузях промисловості. Вперше виявлено 1847 у р-ні Монтморільйон (Франція). Розвідано родовища в Україні (Черкаське та Горбське), РФ, Грузії, Німеччині, США.

Завантажити статтю