МОНУМЕНТА́ЛЬНО-ДЕКОРАТИ́ВНОГО МИСТЕ́ЦТВА Науково-дослідний центр (НДЦ МДМ) Створ. 1995 у складі Укр. зонал. НДПІ з цивіл. будівництва (до 1994 — Київ. зонал. НДІ екс­перим. проектува­н­ня) на основі твор. майстерень ін­ститутів Академії архітектури УРСР (Ін­ститут худож. промисловості, Ін­ститут буд. матеріалів, Ін­ститут монум. живопису і скульптури), засн. 1944–45 у Києві та реорганізов. 1963 у від­діл оздобле­н­ня та обладна­н­ня інтерʼєру, а згодом — від­діл монум.-декор. мистецтва Київ. зонал. НДІ екс­перим. проектува­н­ня, що складався із 3-х лаб.: архіт.-худож. кераміки; декор. текс­тилю; монум. живопису. Від 1987 діяв великий цех, обладнаний газ. печами для обпалюва­н­ня виробів архіт.-худож. кераміки. У від­ділі в різні роки працювали ві­домі укр. художники (кераміст-технолог Н. Федорова, керамісти О. Грудзинська, Л. Мєш­кова, Г. Севрук, Г. Шарай), текс­тильники (Н. Бастун, З. Вишневська, О. Владимирова, Л. Жоголь, О. Загальська, Б. Любич, Н. Манучарова, Г. Медяник, О. Мороз, А. Паранін, А. Яценюк), монументалісти (Н. Гаркуша, С. Купових, Ю. Легенький, Л. Новикова-Саницька, І. Перова, Г. Рюміна, В. Саніна, А. Чернов), нар. майстри (О. Железняк, Є. Кацимон, М. Маринченко, Ф. Олексієнко, Я. Падалка, О. Пошивайло, О. Селюченко), архітектори (М. Барановський, Т. Власова, І. Каракіс, В. Карнобєд, О. Костенко, Ю. Пащенко, Л. Соколова, Д. Толмачов, В. Шемотюк), мистецтво­­знавці (Н. Гас­санова-Тар­нов­сь­ка, Н. Крутенко, З. Чегусова). У 1960–80-і рр. від­діл став провід. твор. колективом у галузі монум.-декор. мистецтва. Осн. роботи цього періоду: вестибюль ст. метро «Хрещатик» (1960), готелі «Тарасова гора» (Канів, 1961), «Мос­ква» (нині «Україна», 1962), «Дні­­про» (1964), «Київ» (1973–75), «Русь» (1974–75), «Турист» (1985–87), Будинок кіно (1974; усі — Київ), Будинок ЮНЕСКО (Париж, 1982–83). Кер. від­ділу — Л. Жоголь, дир. — О. Заваров. У 1990-х рр. пріоритетні напрями діяльності від­ділу, пере­твореного у НДЦ МДМ, — архіт.-художня кераміка, декор. текс­тиль. Провід. арх. — В. Карнобєд; провід­ні художники: Н. Бастун, Р. Батечко, М. Мельниченко, Г. Рюміна; художники: Т. Германчук, О. Ковалик, Г. Несиненко, А. Раду, О. Токар. Кер. Центру — В. Чернявський, дир. — В. Шевельов. НДЦ МДМ 1990–96 виконав комплексне архіт.-худож. виріше­н­ня низки закладів охорони здоровʼя, навч.-ви­­хов., культ.-осв. установ, банків та офісів у Києві, зокрема у кінотеатрі «Флоренція» (1989–91) — панно і фонтан із фарфору у зимовому саду (художник І. Перова, арх. В. Карнобєд), сценічну завісу у кінозалі (художник А. Яценюк); у міській дит. дерматол. лікарні (1992, авторка ідеї З. Чегусова, арх. В. Карнобєд) — керам. панно у фойє (художники Г. Рюміна, А. Раду), керам. вставки на стінах холів (Д. Толмачов, О. Антоненко), сценічна завіса у конференц-залі (А. Яценюк), декор. вази в інтерʼєрах (М. Мельниченко); у басейні дит. поліклініки Харків. р-ну (1993) — декор. панно «Морське дно» (художники Г. Рюміна, А. Раду); у дит. поліклініці Поділ. р-ну (1994–96, авторка ідеї З. Чегусова, арх. В. Карнобєд) — керам. фонтани, вази у зимовому саду (М. Мельниченко), керам. панно в інтерʼєрах (Д. Толмачов, Д. Яценко, О. Токарева, Г. Несиненко). 1996 від­крито по­стійно діючу екс­позицію творів НДЦ МДМ. Вироби спів­роб. ви­ставляли на між­нар. осін. всесвіт. ярмарках у Дубаї (1995–98), всеукр. архіт. і худож. ви­ставках у Києві (2000–01), бієнале кераміки в Каїрі (2002). Діяльність Центру припинено 2006.