Монцоніт
МОНЦОНІ́Т — плутонічна гірська порода сублужного ряду; мінерал, алюмосилікат лугів заліза та кальцію. Назва походить від г. Монцоні в Альпах (Італія). Складається з калінатрового польового шпату (35–45 %), плагіоклазу (андезин, лабрадор; 35–55 %) і кольор. мінералів (авгіт, амфібол, біотит; 0–40 %). Колір сірий, рожево-сірий. Різновиди за темнокольор. мінералом: авгітовий, біотитовий, роговообманковий. Серед. склад М.: SiO2 — 55,36 %, TiO2 — 1,12 %; Al2O3 — 16,58 %; Fe2O3 — 2,57 %; FeO — 4,58 %; MgO — 3,67 %; CaO — 6,76 %; Na2O — 3,51 %; К2О — 4,68 %. М. утворюють автономні масиви, беруть участь у будові склад. інтрузивів. Із М. просторово пов’язані вольфрам., молібден., мідна, золота мінералізація. Використовують як буд. матеріал і декор. каміння. Поширений на Тянь-Шані, Далекому Сході, в Казахстані, Італії, Норвегії та США; в Україні — у межах УЩ.